Міскодінг. Конкорд, Айбокс банк та Укргазбанк під слідством. 10–15 млрд грн тіньового обороту на місяць
Національний банк оцінює обсяг операцій на гральному ринку в 12-15 млрд грн. Більшу частину 2022 року гральний бізнес ухилявся від сплати податків за допомогою схеми з міскодінгу – встановлення банком коду торговця (MerchantCategoryCode; MCC), що не відповідає справжньому виду діяльності підприємця. Це допомагає маскувати платежі від азартних ігор.
Про це 28 лютого заступник голови НБУ Дмитро Олійник розповів на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, інформує ЕП.
«До схеми міскодінгу було задіяно 9 банків», – повідомив заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк із посиланням на Нацбанк.
Депутат, із посиланням на дані СБУ, зазначив, що обсяг грошей, який йде від грального бізнесу через банки на «зарплати у конвертах», оцінюється у 54 млрд грн на рік. «Потім вони виводяться з України через «чорне» зерно», – написав Ярослав Железняк.
«СБУ: тільки зараз один банк використовує міскодінг на 7-8 млрд в місяць», – зазначив нардеп.
Членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що НБУ зараз проводить перевірки в цих банках. «В оборудках задіяні були 9 банків, щодо яких Нацбанк зараз проводить перевірки та вживає заходи впливу. Через вивід таких коштів росіяни, в тому числі здійснюють фінансування тероризму в Україні. Ці факти зараз перевіряє СБУ», – написала вона.
В розслідування фігурує 2 млн банківських карток. «Це гравці, фейкові картки, «зарплатні» картки та інше», – уточнив Ярослав Железняк. За даними БЕБ, було закрито 120 терміналів поповнень.
Раніше Яросла Железняк, за інтерпретацією ЗМІ, натякнув на банки – Укргазбанк, Айбокс Банк та Конкорд. Голова правління Укргазбанку Андрій Кравець вже звільнився.
За даними Державної податкової служби, представники грального бізнесу у 2021 році сплатили 204 млн грн податків, за 2022 рік – 730 млн грн, з яких 66 млн грн – у вигляді єдиного податку за ставкою 2%.
Однак після початку перевірок НБУ сплата податків різко зросла до 269 млн грн лише за січень 2023 року.
За даними Комісії з регулювання ринку азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), надходження до бюджету від ліцензійних платежів за цей час становили 1,5 млрд грн.
Також ще на початку лютого 2023 стало відомо, що Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує справу про ухилення грального бізнесу від сплати податків. Ключовими учасниками схем, крім представників грального бізнесу, були названі деякі банки. Причому як приватні, і державні. За оцінками фахівців, обсяг махінацій щомісяця може становити близько 10–15 млрд. грн. У схемах, як припускають правоохоронці, використовувався «міскодинг» — зміна коду призначення платежу.
Розібратися у термінах
Експерти, пояснюючи як міскодинг використовується в мінімізації гральним бізнесом податків, кажуть, що у випадку з гемблінгом код індустрії 7995 найчастіше замінюється на 7994, що відповідає комп’ютерним іграм. Виходить, що банк отримує платіж (депозит) від клієнта азартного бізнесу, але якщо гравець виграє, фінансова установа відправляє йому виграш, маркуючи операцію кодом від іншої галузі. Також може бути зазначено, що це звичайний переказ із картки на картку, оплата рекламних послуг тощо. Оскільки це вже інші ставки оподаткування, то заробіток по суті виникає на рівному місці, і отримує його тут не тільки гемблінг, а й банкіри.
У програші, як зрозуміло, залишається бюджет держави, що воює.
Причому варто розуміти рівень зухвалості представників гемблінг індустрії – ще донедавна вони користувалися пільговими 2% податку гральний бізнес та лотереї. І, за словами старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, 2022-го держбюджет отримав від ліцензійних платежів грального бізнесу 1,2 млрд грн , тоді як податок з доходу – лише 80 млн грн , а податок на прибуток – нуль.
Банківські схеми
За даними нардепа Ярослава Железняка, у матеріалах справи ВЕБ є назви дев’яти фінустанов. Депутат прямо не вказав їхньої назви, проте журналісти серед інших називали державний Укргазбанк та приватний Конкорд. І хоча вони фігурують у справі як посередники, які дивилися на ці схеми крізь пальці, маніпуляції банківськими системами для приховування реального походження платежів призвели до мільярдних втрат. Як казали учасники слухань на Тимчасовій слідчій комісії при фінансовому комітеті ВР з цього питання, у міру розслідування БЕБ цієї справи статус посередників незабаром може бути змінений на співорганізаторів злочинних схем.
У коментарях Forbes представники Конкорд Банку заперечували свою участь міскодингу на користь грального бізнесу. Зокрема, прес-служба фінустанови заявила, що у банку не проводилося обшуків чи інших слідчих дій у цій справі.
І скільки ж банки могли заробляти на співпраці з гральним бізнесом? Легальні тарифи за організацію безготівкової карткової оплати (еквайрингу) – близько 1%, за схемою міскодингу – 5–6%, кажуть юристи на правах анонімності. Якщо враховувати, що оборот «ігорки» на місяць становив 10-15 млрд грн, то банки могли заробити близько 600-900 млн грн.
І хоча конкретну відповідальність за міскодинг українськими законами поки що не передбачено, НБУ може застосувати заходи впливу від письмового попередження до тимчасового призупинення або відкликання ліцензії, заявила голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. Проте, як випливає з інсайдів журналістів, Національний банк України готує найжорсткішу реакцію із застосуванням санкцій до учасників схем міскодингу .
Банк з дніпровським корінням
Згаданий, за даними медіа, у матеріалах БЕБ Конкорд банк раніше вже був об’єктом санкцій НБУ. У червні 2022 року фінустанова була оштрафована на 60,4 млн грн , а також отримала письмове попередження. Йшлося тоді про покарання за результатами нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення.
Банк «Конкорд» зі штаб-квартирою у Дніпрі на кінець 2021 року посідав 36-е місце серед 72 українських банків (активи – 5 млрд грн ). До групи «Конкорд» входять фінкомпанії « Кордпей», «Мастпей», «Прокард» та «Сінком», а також британська Electronic Payment Solutions LTD та мальтійська Moneycare Limited. Групою володіють сестри Олена Сусідка та Юлія Сусідка (56,2% та 43,8% акцій відповідно).
Крім того, восени 2021 року Конкорд банк став учасником історії про американські санкції, кібер-вимагачів та онлайн-торгівлю наркотиками. Причому там також йшлося про послуги еквайрингу, що надаються банком. А в журналістському матеріалі було згадано і вже відомий нам міскодинг .
Так, за даними ЗМІ, 21 вересня 2021 року США ввели санкції щодо російсько-чеського сервісу обміну криптовалюти Suex . На думку американського Мінфіну, обмінник допомагав проведенню угод із незаконними доходами, отриманими внаслідок кіберзлочинів. Чиновники міністерства фінансів тоді вирішили, що понад 40% відомих транзакцій за участю сервісу Suex пов’язані з незаконною діяльністю. Компанії було заборонено проводити угоди з громадянами та юрособами із США.
Ця історія торкнулася також і українського банківського сектору. Рух «Стопнаркотик» звинуватив Конкорд банк поряд із Suex, найбільшою криптобіржею Східної Європи EXMO та платіжною системою QIWI у проведенні операцій на маркетплейсі з торгівлі наркотиками Hydra.
Коментуючи ситуацію навколо скандалу з Suex та Конкорд Банк, Олена Коробкова ще тоді зазначила, що банк є одним із лідерів інтернет-еквайрингу на українському ринку. У першій половині 2021 року ця стаття принесла Конкорд банку 612 млн. грн. доходу: майже вп’ятеро більше, ніж видача кредитів. Порівняно з січнем-червнем 2020 року доходи «Конкорду» від еквайрингу зросли на третину.
Фахівець зазначила, що одна із складових цих доходів – так звані high — risk — операції: легальні, але ризикові транзакції, наприклад, на користь онлайн-казино та букмекерів.
Якщо історія з онлайн-торгівлею наркотиками та передбачуваною у ньому участю Конкорд банку продовження поки не отримала, то розслідування організації міскодингу з метою мінімізації податків для учасників українського гемблінг ринку може мати більш серйозні наслідки, і не лише репутаційні.
Фінклуб
