Виктор Трепак: “Правоохоронні органи потихеньку «сповзають до рук» прибічників Януковича”
Виктор Трепак:»Інформацію про можливе сприяння керівництва українського бюро Інтерполу у знятті з міжнародного розшуку куратора титушок «ЧЕБИ» ( https://u.to/fH56Gw )не варто пропускати повз увагу і сприймати як окремий епізод. У будь-якому разі (автор цієї інформації — Юлія Малашич, напевно, мала підстави для її поширення) цей факт потребує належної перевірки та реагування.
У контексті цієї інформації на функціонування українського бюро Інтерполу потрібно подивитися ширше. Проблема, як на мене, полягає у тривалій незмінності його керівництва. Мені відразу ж можуть заперечити, що, навпаки, це великий плюс – В.Неволя, який роки й роки очолює робочий апарат Укрбюро, є класним фахівцем, має великий досвід саме у цій сфері і т.п.
Можливо. Але є одне велике АЛЕ. Річ у тім, що В.Неволя працював на цій посаді у період, коли МВС керували ставленики Януковича. Той же Захарченко та його заступники, яких українська влада переслідує за злочини проти Майдану і які перебувають у міжнародному розшуку. В.Неволя працював за їхнього керівництва, був у відповідних стосунках з ними, а тому закономірно виникають певні сумніви у його об’єктивності стосовно своїх колишніх колег-керівників.
У свій час після Революції Гідності у вищих політичних кабінетах виникало питання щодо перебування В.Неволі на вказаній посаді. Саме з огляду на його стосунки з керівництвом МВС, яке втекло до Росії. Мені навіть довелось бути на одній нараді, де це питання обговорювалося. Однак з певних причин тоді воно не отримало логічного завершення… Тепер воно виникає знову у контексті поширеної інформації про можливе зняття з міжнародного розшуку «ЧЕБИ», безпосередньо пов’язаного із Захарченком.
Нічого не хочу стверджувати, але сумніви мають бути зняті.
У цьому зв’язку хотів би звернути увагу на одну зовні латентну, але по суті очевидну тенденцію. А саме на те, що – тих, хто тоді керував цієї сферою з АП або займав чільні місця у правоохоронній системі. Це відбуваєтсья у руслі загальної політичної тенденції – зміни західного вектору розвитку та запозичення методів керівництва, які практикувалися за президента-втікача. І ця тенденція стає все очевиднішою…»