Следующий ход Путина

Следующий ход Путина
Следующий ход Путина
борьба Америки и Запада с путинским режимом будет очень жестокой

Давненько, может быть, со времени российской агрессии в Украине в 2014 году, Путину и России не уделялось такого внимания и места в солидном лондонском еженедельнике The Economist – целых шесть страниц в номере от 24 апреля, считая обложку и две статьи! И, более того, несколько отдельных заметок. Я считаю, нужно дать читателям представление об этих статьях, поскольку, ввиду особого положения The Economist, такие статьи имеют как бы программный характер для всей элиты англосаксонского мира.

Всю первую страницу еженедельника занимает физиономия Путина, перечеркнутая колючей проволокой (внизу помещены фотография Навального и изображения российских танков). Затем всю с.7 занимает короткая статья «Putin’s next move» с подзаголовком (перевод по смыслу): «Путин обманывает русских и своих соседей. Запад должен заставить Путина платить (гораздо) более высокую цену за его подлые дела».

Брутальний напад на журналіста-розслідувача у Черкасах шокував колег і в Україні, і за кордоном. Журналісти нарікають на беззахисність і бездіяльність правоохоронних органів.</p> <div id="sharing-bar" class="min"></div> <div class="picBox full"><a class="overlayLink init" href="https://www.dw.com/uk/%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D1%85%D1%82%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94-%D1%82%D0%BE%D0%B9-%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%94-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%D0%BC/a-48649023#" rel="nofollow"> <img title="Напади на журналістів стали буденністю і не розслідуються правоохоронними органами, критикують профспілки" src="https://www.dw.com/image/16483972_303.jpg" alt="Напади на журналістів стали буденністю і не розслідуються правоохоронними органами, критикують профспілки" /> </a>Напади на журналістів стали буденністю і не розслідуються правоохоронними органами, критикують профспілки</div> <div class="group"> <div class="longText"> <p>У Черкасах не так багато журналістів, які пильно стежать за діями місцевої влади і викривають зловживання. Вадим Комаров – один із тих, хто не мовчить. Упродовж багатьох років він викривав оборудки на будівництві та в медицині і проливав світло на випадки корупції в місцевій політиці. На своїй сторінці у соцмережі Facebook він нещодавно анонсував оприлюднення скандальних матеріалів. У них ідеться про буцімто двох міських чиновників, які шантажували керівництво черкаської спортивної школи “Спартак”, погрожуючи “масштабною спортивною реформою” із закриттям спортивних шкіл у місті. Але пост у Facebook зі скандальними матеріалами оприлюднений так і не був. Починаючи від 4 травня, на сторінці журналіста не з’являються ані нові викриття, ані типові для нього жорсткі коментарі. Вадим Комаров перебуває в комі після того, як він майже до смерті був побитий невідомими в центрі міста.</p> <p><strong>Шок серед колег</strong></p> <p><a href="https://www.dw.com/uk/напад-на-журналіста-в-черкасах-поліція-порушила-справу/a-48602891">Поліція того ж дня порушила кримінальне провадження</a> за статтею “умисне тяжке тілесне ушкодження”, але вже наступного дня перекваліфікувала його на <a href="https://www.dw.com/uk/напад-на-журналіста-в-черкасах-поліція-перекваліфікувала-кримінальне-провадження/a-48609756">“замах на умисне вбивство”</a>. Колеги Вадима Комарова переконані, що напад на журналіста пов’язаний із його професійною діяльністю. “Як виконавці, так і замовники цього зухвалого злочину, мають бути покарані”, – написав у своєму Facebook черкаський журналіст, секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Валерій Макеєв. Незадовго до нападу він разом із Комаровим знімав сюжет про розкрадання коштів під час реалізації одного з міських соціальних проектів у Черкасах. Та коли його зрештою було оприлюднено, Вадим уже перебував на межі життя і смерті після операції внаслідок складного перелому черепа.</p> <div class="picBox medium "><a class="overlayLink init" href="https://www.dw.com/uk/%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D1%85%D1%82%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94-%D1%82%D0%BE%D0%B9-%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%94-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%D0%BC/a-48649023#" rel="nofollow"> <img title="Черкаський журналіст Вадим Комаров" src="https://www.dw.com/image/48641655_404.jpg" alt="Черкаський журналіст Вадим Комаров" width="340" height="191" /> </a>Черкаський журналіст Вадим Комаров</div> <p>Тим часом напад на журналіста-розслідувальника з Черкас спровокував міжнародний резонанс. Уповноважений Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) з питань свободи слова, а також представники міжнародних журналістських організацій 6 травня приєдналися до вимог НСЖУ розслідувати напад на Комарова. “Ми висловлюємо солідарність із Вадимом та його родиною. Репортери, які викривають корупцію, є невід’ємними для демократії, і важливо, аби влада їх захищала”, – ідеться у заяві генсека Міжнародної спілки журналістів Ентоні Белленджера, оприлюдненій прес-службою організації.</p> <p><strong>Повсякденне насильство</strong></p> <p>Від початку 2019 року НСЖУ нарахувала 23 напади на представників ЗМІ в Україні. У 2018 році їх нараховувалося загалом 86 – суттєво більше, ніж попереднього року, каже голова Спілки Сергій Томіленко в розмові з DW. “Нас турбує і обурює системна безкарність за напади на журналістів. На жаль, ми не можемо говорити, що в Україні проводяться оперативні розслідування і належно караються нападники на журналістів. Ми не можемо назвати прізвища журналістів, нападників на яких покарано належним чином”, – критикує він.</p> <div class="col1"> <div class="group accordion ui-accordion ui-widget ui-helper-reset" role="tablist"> <h4>DW.COM</h4> <div class="group"></div> </div> </div> <p>Таким чином, насильство щодо журналістів стає в Україні звичайним явищем. Поки журналістські організації всередині країни та за кордоном поширюють заяви і вимагають розслідування нападу на Комарова, в українському суспільстві спроба вбивства журналіста, схоже, мало кого цікавить. Ані реакції влади в Києві, ані акцій підтримки з боку колег-журналістів за дні, що минули після нападу, так і не було. При цьому вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк минулого року демонструє, що лише тиск з боку громадськості може примусити правоохоронну систему серйозно взятися за справу.</p> <p><strong>Розслідування під тиском громадськості</strong></p> <p>Зрушення у розслідуванні справи Гандзюк відбулися лише внаслідок багатомісячних протестів у Києві. Лише під тиском протестів до розслідування підключилася Генеральна прокуратура України (ГПУ). В організації злочину слідчі підозрюють низку впливових херсонських політиків. Серед них, зокрема, голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер. Перед тим як ГПУ назвала імена підозрюваних, за даними місцевих журналістів, на місці відбувалися поспішні спроби замести сліди. Мали місце, за цими ж даними, і погрози та напади на журналістів, які проводили власні розслідування вбивства.</p> <div class="picBox medium rechts "><a class="overlayLink init" href="https://www.dw.com/uk/%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D1%85%D1%82%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94-%D1%82%D0%BE%D0%B9-%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%94-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%D0%BC/a-48649023#" rel="nofollow"> <img title="Вбивство активістки Катерини Гандзюк почали активно розслідувати лише внаслідок тривалих протестів" src="https://www.dw.com/image/46187530_404.jpg" alt="Вбивство активістки Катерини Гандзюк почали активно розслідувати лише внаслідок тривалих протестів" width="340" height="191" /> </a>Вбивство активістки Катерини Гандзюк почали активно розслідувати лише внаслідок тривалих протестів</div> <p>Так само як і Гандзюк, Вадим Комаров пильно стежив за діями впливової місцевої еліти. Будучи журналістом-фрілансером та відомим блогером, він працював на межі між журналістикою та громадським активізмом. Він регулярно повідомляв у соцмережах про хід судових справ у Черкасах. На судових засіданнях він супроводжував людей, які шукали справедливості у суперечках із місцевою владою чи пов’заними з нею впливовими бізнесменами.</p> <p>Страх за своє життя був для журналіста-розслідувача Комарова буденністю. 2016 року в нього стріляли невідомі, роком пізніше його жорстоко побили, коли він писав про протести місцевих жителів проти незаконної забудови. “Відсутня політична воля до належних розслідувань. В регіонах це вже стало моделлю поведінки: якщо журналіст не подобається або він набридливий, його можна побити і тобі нічого не буде. Тому ми нерідко спостерігаємо напади, а також залякування, такі як підпали автомобілів”, – каже Сергій Томіленко з НСЖУ. Безкарність, схоже, лише заохочує зловмисників до насильства. Якщо раніше жертвами нападів на журналістів ставали переважно чоловіки, то тепер серед них стає дедалі більше жінок. Число нападів на журналісток, за даними спілки журналістів, за рік зросло вдвічі.</p> </div> </div> » data-image-meta=»[]» data-image-title=»Следующий ход Путина» data-large-file=»» data-medium-file=»» data-orig-file=»» data-orig-size=»» data-permalink=»https://www.ungazeta.info/?p=10287″ height=»200″ sizes=»(max-width: 300px) 100vw, 300px» src=»https://i0.wp.com/www.balpress.info/wp-content/uploads/2021/03/e6c70186e417537caa38ab1ff29497cf.jpg?resize=300%2C200″ width=»300″>

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Команда Кілограм Суші розповідає усе про користь суші

Ниже приведен краткий (тезисный) перевод этой статьи.

Путин командует полицейским государством. Его главный враг (Навальный) в тюрьме и близок к смерти. Но Навальный (через ФБК) продолжает борьбу: видео (на YouTube) о сверхроскошном дворце Путина собрало 116 миллионов просмотров. Поэтому Путин безжалостно подавляет оппозицию.

Одновременно Путин собрал больше 100.000 солдат вокруг Украины, той самой Украины, которую Россия уже частично оккупировала и ограбила. Цель Путина – добиться от Украины новых уступок и, в конечном счете, полностью подчинить Украину.

В своем недавнем выступлении (перед СовФедом, 21 апреля) Путин посулил новые беды своим врагам. «Всякий, кто угрожает безопасности РФ, очень сильно пожалеет». Одновременно Путин облыжно обвинил Запад в покушении на Лукашенко.

Но Путин слабее, чем он пытается выглядеть. Его рейтинг падает благодаря разоблачениям (ФБК) и обнищанию населения. Если же протесты населения РФ усилятся, Путин – как в 2014 году – может нанести удар по Украине, Беларуси или еще где-то (чтобы вызвать взрыв «расейского патриотизма»).

Это является вызовом для президента Байдена и его союзников (Запада в целом). Что делать? Ядерная война с РФ отпадает. Введение эмбарго на поставки углеводородов из РФ затруднительно, так как это повлечет потрясения на мировом рынке углеводородов.

Цель (новых усиленных) западных санкций пока умеренная: не свержение путинского режима, а повышение для Путина цены агрессии за границей (в Украине или в Беларуси) и репрессий в самой РФ. Президент Байден хорошо начал, введя (15 апреля) пакет санкций против путинского режима. Эти санкции могут стать гораздо жестче в случае (новых пакостей) Путина. Особое значение здесь имеют финансовые санкции.

Одновременно Байден создает единый западный фронт (против Путина). Германия должна уничтожить Северный поток-2, а Великобритания должна обрушиться на «отмывку денег» (которая процветает в Лондонграде). Каждая персона (физическое лицо), виновное в нарушении этих санкций, должна жестоко поплатиться, вплоть до конфискации активов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Столар хочет вернуть контроль над Киевом сделав Пальчевского мером

НАТО должно усилить свою деятельность (против России). В частности, НАТО должно усилить свое присутствие в Черном море и улучшить снабжение Украины оружием.

В отличие от своего предшественника (Трампа), Байден четко (без иллюзий) видит Путина. Байден назвал Путина убийцей, Но Байден поддерживает контакты с Путиным и даже предложил ему встретиться. Это ошибка. Такой подход повышает путинский престиж, но не снижает военной напряженности (на границах Украины). К счастью, Байден нанял много экспертов по России и прислушивается к ним.

В первую очередь, Байден должен максимально надавить на Путина с целью освобождения Навального. И вообще нужно создать систему сдержек. Без этого РФ так и останется мерзкой клептократией, а ее соседи никогда не будут в безопасности.

Конец краткого изложения статьи.

Вторая статья «Something is rotten» (что-то прогнило) занимает целых 4 страницы (сс.17-20). Ее подзаголовок (по смыслу) «Путин прибегает ко всё более жестоким репрессиям. Это потому, что Путин теряет поддержку (населения РФ)».

Попробую, очень кратко, дать ее главные тезисы.

Следующий ход Путина

Путинский режим – террористический режим, режим спецслужб. И весь этот механизм террора обрушился теперь на Навального, на ФБК, на участвующую в демонстрациях протеста молодежь, на всех мало-мальски недовольных. Уровень жестокости этого террора растет с каждым месяцем. (Следует описание репрессий против Алексея Навального, его сотрудников и сторонников). Все это связано с падением рейтинга Путина и его партии «Единая Россия».

Параллельно, вокруг Украины скопились 100.000 хорошо вооруженных российских солдат. По данным украинский разведки, число солдат РФ достигает 120 тысяч. Это тяжелейший военный кризис в Европе с 2014 года, когда Путин захватил Крым и часть украинского Донбасса.

Путин прекрасно понимает, что новая война с Украиной принесет России многочисленные жертвы. Но Путину остро нужна «маленькая победоносная война» чтобы поднять рейтинги – свой и Единой России.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  "Слуга" Жупанин приховав в декларації дані співмешканки і квартиру за 2,9 мільйона

А может быть Путин нанесет удар в Беларуси (устроит аншлюс)? Это тоже возможно, скажем, под предлогом защиты «президента» Лукашенко от «убийства и организованного Америкой переворота».

За последние несколько дней США, Чехия, Болгария, Польша выслали (больше 100) дипломатов РФ за шпионскую деятельность. В любом случае, будет ли новая агрессия РФ в Украине или нет, будет аншлюс Беларуси или нет, дальнейшее обострение отношений Запада и РФ представляется неизбежным.

Во второй части этой статьи «Under siege» (В осаде) убедительно описывается безнадежное финансово-экономическое состояние РФ и ее технологическая отсталость.

Конец краткого изложения.

Свою предыдущую статью «Пропал страх» я закончил в несколько благостном тоне: дескать, «всё развивается в нужном направлении, Байден молодец, а Путину скоро конец». И читатели ответили недовольными комментариями.

Наверно, они были правы: борьба Америки и Запада с путинским режимом будет очень жестокой, и для благодушия нет места.

В самом деле, какой будет эта самая «следующая акция Путина»? Будет ли это агрессия в Украине? Аншлюс Белоруссии? Новая серия взрывов в Европе (сходная с только что выявленными ФСБэшными взрывами в Чехии и Болгарии)? Или это будет новая серия ударов по Америке – от атаки Капитолия до киберударов против федеральных структур или главных энергосетей? Мощная (и пока неповрежденная) сеть путинских агентов в США делает такие диверсии вполне возможными. Уж поверьте мне.

В любом случае такие путинские акции должны сразу же выявляться и безжалостно наказываться.

Александр Немец

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: