Огляд приміщення, або як замаскувати «маски- шоу»

Огляд приміщення, або як замаскувати «маски- шоу»

Останнім часом в Україні на законодавчому рівні активно ведеться боротьба зі зловживаннями з боку правоохоронних органів. Під час проведення обшуків вони мають можливість вилучати речі та документи, включаючи комп’ютерну техніку та сервери, з подальшою можливістю накласти на них арешт, здійснюючи таким чином тиск на учасників кримінального провадження. Це питання наразі активно обговорюється в контексті запровадження в Україні правового режиму «Дія City». Пропонуються зміни щодо проведення обшуків у ІТ-компаніях. Так, очікується, що обшуки IT-компаній будуть проходити виключно за погодженням з прокурором області або вище і виключно після ненадання відповідної інформації та копій документів на запит органу досудового розслідування.

Проте на сьогодні в Україні склалась ситуація, коли впровадження таких норм не матиме потрібного ефекту, адже органи досудового розслідування не без допомоги законодавця завчасно знайшли «вихід». Йдеться про таку слідчу дію, як огляд, та про те, як огляд житла чи іншого володіння особи регулюється КПК України.

Поняття «обшук» та «огляд», а також їх мета наведені у Кодексі досить розмито. Так, згідно ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Відповідно до ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Більше того, відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  "Не та вагова категорія": реакція соцмереж на перемогу Верещук в праймеріз на мери Києва

Майже те саме

Тобто у КПК України слідчі дії «обшук» та «огляд» викладені з частково співпадаючою метою, а також з однаковими правилами проведення. Однак при тому, що огляд приміщення відбувається за тими ж правилами, що й обшук, отримати дозвіл на огляд набагато легше.

По-перше, на відміну від обшуку, щоб провести огляд житла чи іншого володіння особи, достатньо добровільної згоди такої особи. І лише у разі відсутності її згоди вимагається ухвала про надання дозволу на здійснення огляду. По-друге, в КПК України не передбачене зазначення в ухвалі слідчого судді речей, документів чи осіб, для виявлення яких проводиться огляд (відповідно, така інформація не є необхідною для зазначення і у клопотанні про проведення огляду). По-третє, згідно ч. 3 ст. 214 КПК України, огляд місця події може відбуватися взагалі до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Саме тому правоохоронні органи на практиці зловживають положеннями КПК України, не бажаючи витрачати час, та під видом огляду житла проводять обшуки, оминаючи «зайві» формальності.

Проте варто зауважити, що в цьому питанні є й позитивна сторона, а саме практика Верховного Суду. У постановах від 22.05.2019 р. у справі № 640/2449/16-к, від 07.06.2018 р. у справі № 740/5066/15-к, від 26.02.2019 р. у справі № 266/4000/14-к та від 19.03.2019 р. у справі № 380/157/14-к ВС зазначив про неприпустимість проведення обшуку місця події під виглядом огляду, оскільки таким чином нівелюються вимоги судового контролю, передбачені ст. 233, ч. 2 ст. 234 КПК України.

Зокрема, у постанові від 22.05.2019 р. у справі № 640/2449/16-к, у якій огляд проводився у житлі, Верховний Суд зазначив, що оскільки при огляді відкривались шухляди столу та комоду, проведений органами досудового розслідування огляд місця події фактично був обшуком, який згідно приписів ч. 2 ст. 234 КПК України проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді. Як можна побачити з цього рішення, відмінності між оглядом та обшуком все ж є — вони відрізняються способами проведення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Зажравшиеся замы Кличко получили матпомощь

Наслідки проведення огляду

Усі вилучені під час огляду речі та документи носять статус тимчасово вилученого майна. Відповідно до букви закону, якщо протягом 48 годин слідчий не звернеться до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна, а слідчий суддя протягом 72 годин з дня находження до суду такого клопотання не винесе ухвалу про накладення арешту на вилучене майно, воно підлягає негайному поверненню особі, у якої його було вилучено. Однак на практиці суди не визнають виключно пропуск таких строків підставою для відмови у клопотанні про накладення арешту на майно. Так, в одній зі справ слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора про поновлення строку на звернення з клопотанням про арешт у зв’язку з тим, що 48 годин припадали на святкові дні, хоча КПК України прямо не визнає це підставою для поновлення строку (ч. 7 ст. 115 КПК України).

З огляду на це, порівнюючи з обшуком, у органу досудового розслідування наявна така ж фактична можливість утримувати вилучене під час огляду майно. Тобто у разі, якщо формалізувати проведення обшуку в ІТ-компаніях, орган досудового розслідування матиме можливість, змінивши назву слідчої дії, продовжувати вилучати та утримувати речі та документи, включаючи комп’ютерну техніку та сервери.

На даному прикладі можна побачити, що наразі КПК України передбачене широке поле для зловживань органами досудового розслідування своїми повноваженнями, а також для безкарного здійснення ними тиску на інших учасників кримінального провадження. Змінити такий стан речей шляхом додання або зміни декількох статей, на жаль, неможливо.

Теги: документи, правоохоронні органи, Юридична газета, Alexandrov&Partners, ІТ-компанії, слідча дія, вилучення речей, Дія City, огляд приміщення, Роман Заіка, органи досудового розслідування

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Сквер у центрі Кропивницького оновлять до будівництва ресторану McDonald’s

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: