Ігор Купранець: корупційні зв’язки, «Айсберг» і мільйони доларів родини експоліцейського

Це розслідування розкриває багатошарову структуру тіньового впливу та збагачення колишнього високопосадовця Міністерства внутрішніх справ, який перетворив державну службу на фундамент для приватної бізнес-імперії.

Архітектура незаконності та легалізація БЦ Айсберг

Історія збагачення Ігоря Купранця, колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України, знаходить своє фізичне втілення у стінах бізнес-центру «Айсберг», розташованого за адресою вулиця Липківського, 14, неподалік від Центрального залізничного вокзалу Києва. Формально будівництвом займалося ТОВ «Елітбудгруп», де засновниками виступили інвестиційний фонд «Маркус Макс» та батько експоліцейського — Михайло Купранець. Процес появи цієї споруди супроводжувався грубими порушеннями законодавства, які правоохоронна та судова системи фактично проігнорували.

Ще у 2016 році компанія отримала дозвіл лише на реконструкцію існуючого будинку із зобов’язанням зберегти несучі конструкції. Проте забудовник повністю зніс старий об’єкт і звів нову багатоповерхівку, що прямо суперечило виданим документам. Попри відкрите у 2017 році кримінальне провадження та санкцію суду на огляд майданчика, справа була штучно загальмована. Фінальним акордом легалізації стало рішення Київської міської ради у 2021 році, згідно з яким земельну ділянку під незаконно зведеним об’єктом просто продали ТОВ «Елітбудгруп», остаточно вивівши актив із зони ризику.

Родинний капітал та готельна мережа в Карпатах

Після звільнення з лав поліції у 2019 році Ігор Купранець та його родина продемонстрували аномальне зростання статків, яке журналісти Bihus.Info оцінили у щонайменше 6 мільйонів доларів США лише у вигляді нерухомості. Основним оператором сімейних активів стала донька експоліцейського, Діана Купранець. Вона через ТОВ «Андрол» керує готелем Raymond у Трускавці, який у 2021 році навіть претендував на бюджетне фінансування через державні тендери.

Крім готельного бізнесу, родина Купранців диверсифікувала свої інтереси у найрізноманітніші сфери: від вирощування горіхів через ТОВ «Укрнат 2020» до видобутку газу та піску (ТОВ «Гірська мрія»). Більшість цих компаній, включаючи ТОВ «КУА Айсенс ессет менеджмент», зареєстровані саме в БЦ «Айсберг», що робить цю будівлю не просто офісом, а командним центром розгалуженої комерційної структури, збудованої на капіталах сумнівного походження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Главные пидарасы. Контакты представителей правительства Российской Федерации

Політичний протекціонізм та зв’язки з експрезидентом

Найбільш резонансним фактом діяльності БЦ «Айсберг» стала реєстрація у його стінах у жовтні 2021 року інвестиційного фонду «Лео інвест груп». Серед засновників цієї організації значиться третій президент України Віктор Ющенко. До осені 2022 року його партнеркою у фонді виступала колишня власниця скандального «Айбокс банку», який згодом був позбавлений ліцензії через схеми з відмиванням грошей ігрового бізнесу.

Ще один співвласник фонду, Володимир Бєлоусов, пов’язує Купранця з групою «Алеф» підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва через компанію «Трендс сістем», яка володіє ліцензією на видобуток природного газу в Полтавській області. Наявність фігур такого масштабу в офісі колишнього поліцейського свідчить про створення закритого клубу, де політичний вплив конвертується у доступ до надр та фінансових потоків.

Енергетичне лобі та кримінальні вироки братів Крючкових

В офісі Ігоря Купранця також закріпилися структури, пов’язані з Леонідом Крючковим, братом колишнього народного депутата Дмитра Крючкова. Останній у січні 2025 року отримав вирок Вищого антикорупційного суду — 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за масштабні корупційні схеми в енергетиці, хоча сам фігурант переховується в Монако. В «Айсбергу» прописалися юридична компанія «УКРПРАВО» та ТОВ «Тріонта логістікс», які належать до орбіти впливу Крючкових.

Зв’язок Купранця з цією групою має глибоке коріння: ще у 2017 році фірма «Портосервіс-Миколаїв», що працювала в Миколаївському порту, перераховувала половину своїх доходів компанії «Елітбудгруп». Це підтверджує, що Купранець, перебуваючи на посаді начальника Департаменту захисту економіки, міг отримувати систематичні відкати від портового бізнесу, які потім легалізувалися через будівництво офісного центру. Бенефіціаром «Тріонта логістікс» наразі є Олександр Ємельянов, який раніше офіційно очолював фірму батька Купранця.

Коаліція колишніх силовиків та дерибан ресурсів

БЦ «Айсберг» став притулком для цілої плеяди колишніх керівників правоохоронних органів, які після звільнення синхронно стали успішними підприємцями. У травні 2024 року сюди в’їхало ТОВ «Табін», співзасновником якого був Володимир Кривенко — колишній керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Кривенко залишив прокуратуру після скандалу з ймовірним зливом інформації фігурантам кримінальних проваджень, зокрема структурам, пов’язаним із розкраданнями на Східному ГЗК.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пуля Евгений Валерьевич – конвертатор, который ездит по Киеву на двух машинах за $1,2 млн и пулеметом в багажнике

Ще одним ключовим резидентом є Руслан Марчук, колишній голова київського ДБР та ексначальник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. У грудні 2024 року він очолив ТОВ «Бенкет», зареєстроване в Купранця. Крім ресторації, Марчук інтегрований у видобувний бізнес родини Купранців через компанії «Головинський камінь», «Габро ресурс» та «Габро плюс» на Житомирщині. У цих схемах також фігурує Сергій Глухенький, колишній підлеглий Купранця з Житомирського управління захисту економіки. Ця мережа екссиловиків фактично монополізувала окремі сегменти видобувної галузі та паливного ринку регіону через групу «Форсажгаз».

Ресторанні схеми та фінансові маніпуляції

Серед орендарів бізнес-центру опинилася навіть відома ресторанна мережа. ТОВ «Харків ресторація», що раніше належало Тарасу та Оксані Середюкам (власникам Mafia та BAO), у квітні 2024 року перейшло у власність мешканця Нікополя Сергія Хмелевського і негайно змінило юридичну адресу на Липківського, 14. Така ротація власників та переїзд до офісу Купранця може свідчити про спробу виведення активів або пошуку «дах» на фоні боргів чи судових суперечок відомої мережі.

Паралельно з цим, через компанію «Альфа Безпека», структура Купранця роками вигравала багатомільйонні тендери на охоронні послуги, які, за даними розслідувань, часто були фіктивними. Гроші переводилися у готівку через ланцюжок підставних фірм. Коли журналісти почали оприлюднювати ці факти, оточення Купранця вдалося до інформаційних атак через російські ресурси (наприклад, tourdream.net), використовуючи фальшиві DMCA-скарги для видалення розслідувань із пошукової видачі Google.

Втеча до Лазурного узбережжя на фоні війни

Попри патріотичну риторику в минулому, з початком повномасштабного вторгнення Ігор Купранець залишив Україну. Його новим місцем проживання став Сен-Жан-Кап-Ферра у Франції та Монако, де він проводить час у компанії інших фігурантів антикорупційних розслідувань. Перетин кордону та виведення капіталів у період воєнного стану викликають питання щодо законності отримання дозволів на виїзд та можливої фальсифікації декларацій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Технічний нагляд за будівництвом: чому важливо звертатися до професіоналів?

Сьогодні Ігор Купранець залишається архітектором системи, де посада в поліції стає інструментом накопичення первинного капіталу, а власний бізнес-центр — безпечною гаванню для легалізації коштів, отриманих від рекету бізнесу, незаконного будівництва та енергетичних махінацій. Відсутність реальних кроків з боку правоохоронних органів щодо арешту активів БЦ «Айсберг» та оголошення Купранця у міжнародний розшук свідчить про живучість корупційних зв’язків, які продовжують діяти навіть через кордони.