Биткоїн Мішалова: Навіщо українським депутатам стільки криптовалюти
Українські депутати, як стало зрозуміло з їхніх декларацій про доходи за 2020 рік, стали ще активніше скуповувати біткоїни. Це виглядає як мінімум дивно, адже раніше народні обранці віддавали перевагу дорогим годинникам, якхтам, чи зберігали гроші в банках
Депутат Дніпровської міської ради В’ячеслав Мішалов став рекордсменом з віртуальної заощадливості – він накопичив 18 тисяч біткоїнів. Це дорівнює близько мільярду американських доларів за нинішнім курсом. У трійку найбільших власників криптовалюти входить також перший секретар посольства України у В’єтнамі Петро Ленський (6 528 біткоінів) та заступник голови Одеської обласної ради VIII скликання Олександр Урбанський (5 328 біткоїнів).
Депутати Верховної Ради, за даними БізнесЦензора, станом на 2019 володіли криптовалютами на загальну суму $200 млн. За курсом НБУ на 19 січня це 5,7 млрд грн. Всього ж, за даними відпритої платформи Опендатабот, в Україні задекларовано 46 351 біткоїн, що по нинішньому курсу становить близько 75 мільярдів гривень.
Хто з чиновників активно скуповує біткоїни
Розподіл біткоїнів у власності українців відбувся наступним чином. Близько половини всіх запасі “бітка” прибадає на декларантів, які працюють у міських радах (11,8%), Національній поліції (8,9%), Міністерстві оборони (5,8%), районних радах (5,8%), органах прокуратури (4,4%), Верховній Раді (3,7%), обласних радах (3,1%) та селищних радах (2,6%). Депутат Дніпровської міської ради Вячеслав Мішалов суттєво вплинув на рейтингову позицію пункта “міські ради” в цьому криптовалютному забігу. Він накопичив аж 18 тисяч біткоїнів, що становить близько мільярда американських доларів – тобто близько третини всього задекларованого обсягу цієї валюти.
Зрозумівши, що став рекордсменом, Мішалов дезавуював володіння такою кількістю біткоїнів. Мовляв, закралася прикра помилка: в нього й справді ще з 2016 року є певна кількість біткоїнів, проте вона далека від кількості 18 тисяч. Просто заповнюючи декларацію у 2017-му він промилився. І ця помилка тягнеться ще того часу.
Невідомо, чому лише зараз Мішалов вирішив відхреститися від свого криптобагатства. Причому лише на словах , адже в декларації досі зазначано, що він є власником саме 18 тисяч біткоїнів.
В принципі, з огляду на статки цього депутата, можна припустити, що він цілком міг назбирати таку кількість. Лише готівкою МІшалов зберігає в різних валютах близько 2 мільйонів доларів. Але є в нього й інші активи. Варто також врахувати, що свої “бітки” Мишалов придбав у 2016 році. А тоді курс цієї криптовалюти був значно скромнішим – всього $1000 замість сьогоднішніх близько $60 000. Тож на свій пакет тоді депутат міг витратити якісь, порівняно з сьогоднішнім $1 млрд, якість смішні $18 млн.
Серед рекордсменів також нардеп від “За майбутнє” Анатолій Урбанський. У своїй декларації нардеп вказав 4 256 біткоїнів, орієнтовна вартість яких на сьогоднішній день сягає 7 млрд гривень.
Але він купував криптовалюту вже у 2019 році – саме в декларації за цей рік з’явилися біткоїни. Тоді він витратив на них близнько 735 мільйонів гривень. Здорожчання подесятерило вкладення депутата і сьогодні він може продати свою крипу за 7 мільярдів гривень.
Чому криптовалюта в деклараціях чиновників мала б зацікавити правоохоронців
Кількість українських чиновників та депутатів, які вписують в свої декларації біткоїни та іншу популярну криптовалюту, стрімко зростає. Ще у 2016 році таких було лише 25, в 2019 криптовалюту задекларували вже 424 декларанти, а в минулому році їхня кількість збільшилася до 652 осіб. Причина такого масового захоплення криптовалютою може критися в необхідності заповнювати декларації.
Кілька років тому, коли загальне обов’язкове декларування статків державних службовців та прирівняних до них осіб лише набирало обертів, деякі депутати вписували в декларації неіснуючі мільйони гривень, доларів та євро, аби у майбутньому можна було би пояснити, що ці кошти в них вже були раніше. І вони їх заробили, скажімо, в бізнесі.
Але згодом відкрилося ще одне вікно можливостей – декларування біткоїнів. Криптовалюти в Україні не мають правового статусу – про це ще на початку минулого літа писав заступник голови НБУ Олег Чурій. “Визначення такого статусу в Україні ускладнюється відсутністю консолідованого підходу до класифікації Bitcoin та регулювання операцій з ним у світі”, — заявив він.
Оскільки Національний банк України не визнає біткоіни віртуальною валютою, дослідити їх походження неможливо, через що немає і правового регулювання. А в деклараціях вони взагалі зазначаються як нематеріальні активи і їхня вартість може не вказуватись. Отже, декларант може вказати будь-яку кількість “битків” без необхідності обгрунтовувати, чи насправді ця криптовалюта є в нього в наявності. Але продати свій нематеріальний актив він може коли йому заманеться. І причиною свого великого прибутку вказати саме продаж криптовалюти.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров також припускає, що значна частина криптовалютних збережень чиновників може бути удаваною. Адже не всім вдається роль успішних інвесторів. “Або вони їх нафантазували, щоб потім виправдати свій кеш і відбілити гроші, або прогресивних і далекоглядних інвесторів у нас більше, ніж ми думали”, – іронізує міністр.
Читайте також: Найбагатші “слуги”. Як нардепи з монобільшості заробили свої мільйони