Без миру і Великодня: Як Росія продемонструвала, що ідея “кластерів” приречена –

Відмовившись від припинення вогню навіть на три дні через бажання примусити Україну сісти за стіл переговорів із сепаратистами, в Кремлі продемонстрували, що “кластерний” план примирення, який запропонували Німеччина та Франція, на даному етапі приречений на поразку

Про те, що домовленість стосовно узгодження великоднього перемир’я на Донбасі перебуває “на фінальній стадії” переговорів у рамках ТКГ, президент України Володимир Зеленський повідомив іще 26 квітня. Через три дні, 29 квітня, спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович вже менш впевнено повідомляв, що ніхто ні про що не домовився, але “тривають консультації на рівні політичних радників і наше спілкування з ОБСЄ, тому шанси на встановлення “пасхального перемир’я ще не втрачені”.

А трохи більше, ніж за 24 години, той самий Арестович вже повідомляв, що шанси на перемир’я практично відсутні, оскільки російська сторона в ТКГ замість того, щоб узгодити режим “тиші”, намагається легітимізувати терористів “ЛДНР”.

В цьому місці можна сказати чимало неприємних, але заслужених слів стосовно реалістичності обіцянок української влади. І стосовно Донбасу, і загалом. Але цікавіше зосередитись на причині невдачі. Момент стосовно побажань Росії легітимізувати сепаратистів пояснив глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук

“В цілому, сторонами була підтримана пропозиція не тільки про припинення вогню у зв’язку з Великоднем, а й про досягнення режиму повного припинення вогню на всій лінії зіткнення… Але нам не вдалося узгодити єдиний текст заяви, тому що не були точно визначені суб’єкти цього процесу і суб’єкти виконання пропозицій, відображених в тексті”, – розповів політик.

Простіше кажучи, Росія відмовилась підписувати документ про перемир’я, вимагаючи, щоби Київ укладав цю угоду з представниками ОРДЛО в якості “рівноправних” партнерів.

Звичайно, нічого унікального в цій історії немає. Росія зривала укладення “великоднього миру” вже неодноразово.

Але на тлі відведення частини російських військ від українського кордону, візиту Блінкена в Україну та підготовки до зустрічі Путіна з Байденом, розповідей Єрмака щодо “кластерних” пропозицій Німеччини та Франції, які були сформульовані минулого року – але озвучені та проговорені українськими посадовцями тільки зараз, певної популярності набула гіпотеза про те, що готується якась масштабна угода стосовно Донбасу.

Та ситуація, за якої навіть узгодження триденного перемир’я з нагоди великого свята перетворюється на спробу Росії примусити Україну до ведення переговорів з “Л-ДНР”, демонструє, що навіть виконання першого “кластера”, який стосується виключно питань безпеки та припинення вогню, мертво зупиниться на тій самій перешкоді, де зазнала краху ідея про великоднє перемир’я. А сторони, що не змогли домовитись про припинення насильства на три дні, навряд чи зможуть домовитись про постійний мир.

І змінити цю ситуацію, здається, можуть або домовленості Москви з Вашингтоном, або радикальна зміна внутрішньополітичної ситуації в Росії. А переговори в ТКГ, рівно як і нормандський формат, перетворились на фігури складного, але доволі-таки безглуздого дипломатичного танцю.

Більше новин про події в Україні та світі