Рейдерство на Черкащині: нардеп Віталій Войцехівський звинувачує губернатора, власники заперечують нардепа

17 березня 2023 року у Черкаській області відбулася спроба зухвалого рейдерського захоплення агропромислового підприємства. Метою рейдерів став процвітаючий агробізнес у Золотоніському районі – ТОВ «Красногорський олійний завод» у селі Антипівка.

Підприємство займає територію 3.1 га землі та включає елеватор  на 30 тисяч тон та цех з переробки з річною потужністю 11 тисяч тон олії. Група озброєних людей характерного вигляду увірвалися до підприємства та заявили, що завод тепер належить іншим – були пред’явлені  документи.

Нацполіція та влада області оперативно втрутилися у ситуацію – того ж дня, 17 березня, було розпочато кримінальну справу за фактом підробки документів про «нових власників», направлено клопотання до суду про арешт майна олійного заводу,  щоб забезпечити збереження майна підприємства від зловмисників.

На жаль, рейдерство – вже «традиційний» для аграрної сфери України метод  незаконного присвоєння майна. Але випадок із маслозаводом в Антипівці – особливий, який уже отримав всеукраїнський резонанс.

А все – завдяки публічній заяві  народного депутата із Черкаської області Віталія Войцеховського.

З трибуни Верховної Ради   він звинуватив у причетності до рейдерського захополення «Красногорського олійного заводу» голову Черкаської обласної військової адміністрації Ігоря Табурця та закликав Президента негайно звільнити очільника області.  При цьому Войцеховський не надав жодних доказів. До кампанії з чорного піару проти військового очільника області миттєво долучили блогера Василя Крутчака. Останній опублікував кілька постів із прямими , щоправда теж бездоказовими звинуваченнями на адресу начальника ОВА у рейдерстві.

Незабаром з’явилася інформація від законних власників ТОВ «Красногорський олійний завод». А там заперечують причетність начальника ОВА до рейдерської атаки. Директор підприємства Ольга Полозова спростувала поширені Войцеховським та його «помічниками» звинувачення на адресу військового очільника області. Вона заявила, що адміністрація та її голова, навпаки, підтримують законних власників та роблять усе для того, щоб розібратися у ситуації.

Полозова зазначила, що має здогади, хто – справжні рейдери. «Забігати вперед не буду, тим більше, що зараз збираються докази, і це вже буде не просто зі слів, а з документами», — заявила вона на зустрічі в Черкаській ОВА.

“Антирейдерський” виступ народного обранця у Верховній Раді наштовхує на певні висновки. Адже Войцехівський і сам багато років очолював промислове підприємство, і як ніхто інший знав, що в подібних ситуаціях для розв’язання проблеми потрібно звертатися до міністра юстиції та міністра внутрішніх справ, натомість народний обранець цього не зробив. Він переслідував свою мету — звільнення голови військової адміністрації, що власникам заводу точно б не допомогло, а з огляду на ситуацію тільки нашкодило.

Воно і не дивно. Адже на Черкащині із початком повномасштабного вторгнення РФ Войцеховський теж розпочав свою війну, але не з рашистами, а з Табурцем – генерал-майором, розвідником, якого Президент  Зеленський призначив очолювати регіон на період воєнного стану.  Кажуть парламентарію із багатою політичною біографією це призначення зламало багато особистих планів. З тих пір єдиною ціллю його депутатської діяльності стали – безуспішні спроби усунути з посади призначеного главою держави очільника Черкаської військової адміністрації.

І з цією метою з боку Войцехівського вже було спробувано багато, це і саботаж військової підготовки у Золотоноші, через підконтрольну нардепу начальницю районної військової адміністрації Ірину Тернову. І спроби налаштовувати проти Табурця голів громад, які підбурювані лільководом Войцехівським за депутатські обіцянки робили абсурдні і  провокативні заяви проти начальника ОВА і багато чого іншого. Віднині все що дестабілізує ситуацію в регіоні для “слуги народу” Войцехівського як ковток свіжого повітря. Тож нардеп і сам не гребує застосовувати всю свою креативність і фантазію аби створювати побільше проблем в регіоні. Або створювати видимість цих проблем.

Нагадаємо, що нещодавно у ЗМІ вийшло журналістське розслідування, до подій якого має пряме відношення Войцеховський.

Тому очевидно, що ситуація із сумнівним рейдерством маслозаводу вкрай зручна для Войцеховського в контексті спроб змістити військового очільника області, донісши чутки про начебто його причетність не лише до парламенту, а й до Офісу президента Зеленського.

Взагалі політичні ігрища – рідна стихія Войцеховського. За свою кар’єру він встиг набути іміджу політичного флюгера, любителя розкішного життя та чиновника, «лояльного» до корупції. Кожен із мешканців Золотоноші, в якій Войцеховський був мером, без вагань згадає кілька неприємних історій про запеклого політика.

Політичний флюгер та прибічник «руского міра» 

До того як стати народним депутатом Віталій Войцехівський встиг побути мером Золотоноші з 2010 до 2021 року. Обравшись в 2010му, одразу очолив місцевий осередок Партії Регіонів. І все було б добре, якби не революція. Тому в 2015-му Войцехівському довелося пересидіти “Революцію Гідності” за кордоном, але як вляглося він повернувся і став градоначальником вже від партії Порошенка – а потім зрадив і його, коли 2020-го зробився «слугою народу» і потрапив до ВР.

Усі 11 років, впродовж яких Войцеховський був градоначальником, супроводжувалися гучними кримінальними справами про розкрадання десятків мільйонів бюджетних коштів, які були порушені проти самого Войцеховського та його підлеглих.

Також характерним для періоду правління “горілчаного мера” були розгорнуті Войцехівським як вірним парафіянином московського патріархату цілеспрямовані гоніння на Православну Церкву України, тоталітарна дисципліна в публічному просторі, відродження радянських суботників, тотальне застосування адмінресурсу та посилений контроль над бізнесом в місті. Місцевий бізнес, який не хотів працювати на політичне майбутнє Войцехівського так “кошмарили”, що багато порядних підприємців були просто вимушені виїхати. Деяким бізнес просто спалили.

Тож сьогодні нові військові порядки на Черкащині, які з’явилися у зв’язку з війною і з призначенням Президентом військового голови адміністрації пану народному депутату Войцехівському  геть не до снаги.

Але мова тут не про війну нардепа проти представника Президента в регіоні. Напрошується питання, якщо за рейдерами дійсно хтось стоїть, то хто, і які чи чиї інтереси переслідує? В цьому непростому питанні наша редакція спробувала розібратися глибше, і, здається, ми знайшли беззаперечні аргументи. Скажімо так, вони лежать десь в площині відомої приказки про те що гучніше всіх “тримай злодія” кричить сам злодій. Зараз наша редакція закінчує журналістське розслідування і воно буде опубліковане з документами найближчим часом.