Реструктуризація — 7-річним боржникам: Кого з іпотечників не викинуть на вулицю

Ухвалений Верховною Радою закон про реструктуризацію споживчих кредитів під заставу єдиної житлової нерухомості, за оцінками експертів, пропрацьований значно краще за попередню версію. Але тепер ті, хто перестав виплачувати кредит до 2014 року залишилися без права на реструктуризацію. Тим часом мораторій на стягнення іпотеки буде скасовано через п’ять місяців після набрання цим законом чинності.

фото: УНІАН

Верховна Рада ухвалила пакет законів щодо реструктуризації іпотечних кредитів українських громадян. За задумом авторів закони мають нарешті позбавити банки та позичальників взаємного тягаря, коли одні не можуть отримати назад видані кошти, а інші — через фінансову неспроможність перебувають під дамокловим мечем примусового позбавлення житла. Ми вже писали про ці проекти після їх ухвалення у першому читанні і припускали, що в тій редакції майже ніхто з боржників не зможе ними скористатися.

Тепер, до другого читання, закон суттєво доопрацювали. Але на фоні очевидних покращень виникла низка інших сумнівних норм, які можуть перетворити цей пакет законів на декорацію.

Отже головним з пакету трьох є законопроект під №4475. Ним вносяться зміни до закону про «Про споживче кредитування». Фактично у старий закон вписують новий великий розділ, яким встановлюються умови та виписується процедура реструктуризації валютних кредитів. Під реструктуризацію потраплять валютні іпотечні кредити, які не можуть обслуговувати позичальники. Але не на всі, а лише ті, де забезпеченням є єдине житло позичальника у разі втрати якого йому просто не буде де жити. Закон стосується квартир площею до 140 кв. метрів і приватних будинків до 250 кв. метрів. І такі цифри — значно вищі за ті, що пропонувалися спочатку, адже йшлося про ліміти до 60 кв. м і 120 кв. м відповідно.

Законом передбачається, що суму боргу по тілу кредиту та відсоткам конвертують у гривню, а пеню та різноманітні штрафи — взагалі спишуть. Не змусять боржників і платити податок на списані суми боргів, хоча законодавство розглядає прощення кредиту або його частини як отримання грошового блага і потребує сплати податку на дохід. Але в цьому випадку пробачать і податок.

Порівняно з первісною редакцією дещо розширено коло осіб, які відповідають умовам реструктуризації. Так, якщо позичальник має, окрім того єдиного житла, що передано в іпотеку, нерухомість у Криму або в ОРДЛО, його також допустять до реструктуризації.

Змінено у остаточній редакції і спосіб початку реструктуризації. Якщо раніше передбачалося, що всі кредити переведуться у гривню під нові умови автоматично, то в новому варіанті закону це стає правом позичальника — йому відводиться три місяці на те, аби подати відповідну заяву кредитору і надати необхідні документи. Якщо він не вкладеться у відведений термін (з низкою виключень для військовослужбовців або щодо кредитів, які перебувають на судовій стадії), то право на реструктуризацію буде втрачено.

Для кредиторів реструктуризація формально залишається обов’язком. Проте до другого читання законотворці додали до проекту низку цікавих норм, які сильно розширили шпарини для уникнення реструктуризації.

Так, відсіяно кредити, які перестали обслуговуватись до 1 січня 2014 року. Принаймні так цю, досить заплутано виписану норму, прочитали експерти та учасники ринку. І якщо їхня трактовка відповідає намірам законодавця, то під реструктуризацію не підпадуть всі іпотечні кредити, які стали проблемними у період до 2014 року.  

Підтверждує цю думку і Вадим Софіщенко, юрист фінансової компанії InvestKredo, яка скуповує кредити і потім стягує їх.  «Він (законопроект — ) є більше популістським, ніж дієвим. НІкому він не допоможе, ніякому позичальнику. І невелика кількість людей зможе ним скористатись. Більшість позичальників перестали платити ще задовго до 2014 року. Можливо ще тоді, коли відбулося перше коливання курсу з 5 до 8. І це стало підставою для того, щоб не платити кредит», — сказав юрист під час конференції у Фінклубі.

Тим, хто таки потрапить у коло щасливчиків, після проведення реструктуризації буде запропоновано протягом 10 років гасити тіло кредиту (вже в українській валюті) та проценти. Залежатиме процентна ставка від індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні плюс 1 відсотковий пункт. На сьогодні це — близько 9,5%. Ставка коригуватиметься щороку, відповідно до змін вказаного індексу. Також доведеться страхувати свою нерухомість.

Нівельовано у остаточній редакції і норму, що дозволяла деяким позичальникам витягнути своєрідний  «джекпот». Попередньо пропонувалося, що різницю між тим, скільки заборгував іпотечник і тим, скільки реально заплатили за цей кредит банки, факторингові та інші фінансові та колекторські компанії, які його перекупили, буде списано. Почасти суми, за які продавали кредитні зобов’язання, є в десятки разів меншими від сум кредитів. Тож якщо ця норма реально б запрацювала, багатьом «перепроданим» позичальникам довелося б повернути скупникам лише те, що вони реально за цей кредит заплатили первісному кредитору. Але цю норму обклали такою кількістю нормативного «шуму», що навряд чи комусь вдасться у такий досить радикальний спосіб позбутись кредитного зашморгу.

Втім, всіх тих позичальників, хто подолає перепони і обійде запобіжники, на фініші чекатиме сюрприз: кредити переводитимуть не за сьогоднішнім курсом долара до гривні, а за середнім курсом між сьогоднішнім і тим, який встановив Нацбанк на день отримання кредиту. Тобто цифри будуть десь на рівні 16%-18%. 

Мораторій на стягнення іпотеки, який вже кілька років діє в Українї, буде скасовано через п’ять місяців після набрання цим законом чинності. В разі успішного проведення позичальником реструктуризації всі виконавчі листи на стягнення його заборгованості і іпотеки, припиняють дію. 

Тим часом в Нацбанку назвали умови реструктуризації не ринковими. Як було повідомлено на сторінці установи у фейсбуці, примусовою реструктуризація де-факто є лише для банків, що вочевидь порушує баланс інтересів кредиторів та позичальників. На думку НБУ, це є тривожним сигналом про ставлення держави до захисту прав кредиторів, та, відповідно, матиме негативний вплив на активність банків на ринку іпотеки.

Читайте також: Забрати квартиру за борги. Чому президент заветував закон, що допомагає застряглим у валютній іпотеці українцям