Притула зібрався в президенти? Чому знову пересварилися лідери «Голосу»
фото: FACEBOOK Кіри Рудик
Учора шоумен Сергій Притула заявив, що хоче очолити партію «Голос». А сьогодні нинішня голова партії Кіра Рудик дала йому відкоша: «…партійна робота — це не виступи в клубах та на стадіонах». Отже, у політичному проєкті, який зайшов до парламенту на позачергових виборах 2019 року багато в чому завдяки харизмі Святослава Вакарчука, чергові внутрішні чвари. Які обіцяють ще багато скандалів і демаршів.
«Голос» часто порівнюють із «Самопоміччю», яка стала сюрпризом виборів 2014 року, отримавши доволі чисельну фракцію і потім протягом каденції минулого парламенту втрачала депутатів через сварки. Однак між цими політичними проєктами є суттєва різниця: у «Самопомочі» ніхто не ставив під сумнів лідерство Андрія Садового. У фракції була чисельна група, яка орієнтувалася безпосередньо на мера Львова, а ті, хто потрапив до списків за іншими квотами, або не виявляли зайвих амбіцій, або неблагонадійних потроху виключали. У «Голосі» ж зібралися настільки амбітні фігури, що, схоже, визначитися, хто ж з них буде першим, вони неспроможні. І на відміну від «Самопомочі», внутрішню опозицію виключати з фракції не можна, бо там не так багато «штиків». А в разі втрати фракцією суб’єктності в парламенті, поодинці «голосні» нікому не потрібні. Тому їм доводиться вже якось уживатися.
А виходить не дуже. Востаннє велика сварка у «Голосі» була зовсім недавно, місяць тому. Тоді половина депутатів фракції оприлюднила заяву, в якій звинуватила керівництво у веденні кулуарних переговорів зі «слугами народу», підтримці меморіального проєкту Бабиного Яру, який курується і фінансується російськими олігархами, а також у порушенні принципів внутрішньопартійної демократії і прозорості. Заяву підписали Соломія Бобровська, Галина Васильченко, Юлія Клименко, Роман Лозинський, Ольга Стефанишина, Олександра Устінова, Володимир Цабаль, Андрій Шараськін та Ярослав Юрчишин. Цьому передував скандал зі спробою вигнати з фракції Юрчишина та попередження ще шістьом депутатам. В іншій частині фракції, яка орієнтується на Кіру Рудик, пояснили: нікого виганяти не хотіли, але «неправильне» голосування колег за закон про НАБУ/ДБР обговорювали.
Читайте також: Самостійна сила чи сателіти «слуг»: Коли Верховна Рада залишиться без «Голосу»
Та сварка завершилася мировою. Та, як бачимо, не надовго. Зараз у фрондерів з’явився лідер, який прямо заявляє про необхідність зміни керівництва партії. Сергій Притула хоче домогтися проведення партійного з’їзду, де буде обговорюватися питання зміни керівника. Він розраховує, що з’їзд вдасться провести «набагато раніше» літа або осені. У відповідь Кіра Рудик наголосила, що з’їзд має відбутися в середині літа та нагадала, що на попередньому з’їзді вона отримала 90% підтримки партійців. Тобто, дала зрозуміти, що опонентам не вдасться так просто відібрати у неї лідерство у партії. «За останні півтора роки Сергій Притула хотів бути і главою київського осередку, і працювати в Київраді, і бути мером, а тепер він хоче бути головою партії «Голос»… То він знову повертається до своїх виступів… Тепер він говорить, що буде повертатися до виступів, але все ще буде головою партії», – обурилася вона.
Що буде з «Голосом»: три можливі сценарії
Можна передбачити, що ситуація в цій політсилі розвиватиметься за поганим і дуже поганим сценаріями. Поганий сценарій – це коли Притулі і противникам Рудик вдасться зібрати достатню кількість прихильників і скинути її з посади. Не факт, що станеться це до запланованої дати з’їзду, адже у голови є можливості гальмувати процедурні моменти. За такого розвитку подій у внутрішній опозиції вже опиниться та частина фракції, яка нині підтримує Рудик. Тобто, в плані єдності партійних лав нічого не зміниться, тільки відбудеться рокіровка фрондерів.
Дуже поганий сценарій – коли Притула і ті люди, які за ним підуть, полишать партію і створять нову. У такому випадку «відщепенців» доведеться виключати з фракції, після чого вона просто зникне. Самому ж Притулі це не піде на користь, йому постійно нагадуватимуть про розкольництво. Плюс до того – нема гарантії, що ті, хто піде за ним, вже за короткий період знову не почнуть сваритися.
Чи існує умовно хороший сценарій для «Голосу»? Лише теоретично. Якщо ті, хто можуть стояти за Притулою (Пінчук?), переконають його противників у перспективності проєкту перезавантаження керівництва партії. Що за перспектива? Розкрутка «Сергія тернопільського сірого» як кандидата в президенти.
«Ще один шоумен вже не матиме шансів», — скажуть скептики. Однак спробуємо поглянути на цю ситуацію з іншого боку. Як показують соцопитування, зараз одночасно є дві тенденції. Перша – нікуди не поділася потреба частини виборців у нових обличчях в політиці. Можна всіляко критикувати це бажання, називати його інфантильним пошуком того, хто прийде і швидко все вирішить, проте в українців від виборів до виборів є звичка ходити по тих самих граблях. До наступних перегонів Зеленський вже буде старим обличчям, і тому, не виключено, що зараз почався кастинг на пошук фігур, які зможуть конкурувати з ним за частину електорату. Притула виглядає як одна із таких фігур. Для націонал-патріотичного виборця.
Друга тенденція – на ринку поки домінують політики з іменем: слідом за Зеленським у рейтингу йдуть Петро Порошенко, Юрій Бойко, Юлія Тимошенко. При цьому добре помітно, як у суспільну свідомість впроваджується думка, що старі політики не зможуть конкурувати із Зеленським. Тож не виключено, що зараз розпочнеться апробація різних варіантів нових політиків для різного виборця. Електоральна ніша для Притули очевидна.
У ЗМІ пишуть про начебто новий політпроєкт Ахметова. Якщо це правда, то скоро можемо стати свідками розкрутки нового обличчя не з політиків і для виборців сходу. При цьому залишається підозра, що ці потенційні проєкти так чи інакше розгортаються за відома Банкової, де також зацікавлені у вигідному конкурентові для Зеленського.
