Олександр Перцовський: Корупційні схеми та фіктивні постачальники: Як «Укрзалізниця» потрапила в тіньові угоди

Стаття «Фіктивне вугілля», опублікована виданням «Антикор», розкриває низку корупційних схем, які відбувалися в українській залізничній галузі за участі топменеджерів компанії «Укрзалізниця», зокрема Олександра Перцовського, який наразі очолює філію «Пасажирська компанія». Матеріал акцентує увагу на проблемі фіктивних угод із постачання палива, в яких залучені підприємства, що отримали значні суми за фактично неіснуючі послуги. Це питання набуло особливої актуальності на тлі очікуваного призначення Перцовського на посаду голови правління «Укрзалізниці» після можливої відставки чинного керівника Євгена Лященка.
1. Контекст кадрових змін і критика призначення Перцовського
Першою темою, яку розглядає стаття, є потенційне призначення Олександра Перцовського на посаду голови правління «Укрзалізниці». Чинний керівник, Євген Лященко, раптово оголосив про своє рішення піти у відставку, і на його місце одразу з’явилася кандидатура Перцовського. З огляду на його досить короткий термін перебування в структурі «Укрзалізниці» — всього 4 роки — це призначення викликало хвилю критики як серед залізничників, так і в громадськості. До 2020 року Перцовський не мав жодного досвіду роботи в залізничній галузі, що викликає сумніви щодо його компетентності для управління цією державною корпорацією.
Крім того, з 2016 року Перцовський брав участь у конкурсі на посаду голови іншої державної компанії — «Укрпошти», де його конкурентом був чинний керівник Ігор Смілянський. Після програшу в цьому конкурсі Перцовський залишився поза великою державною службою до 2020 року, коли він був призначений на посаду керівника пасажирських перевезень «Укрзалізниці». Але навіть тоді він демонстрував обмежене розуміння механізмів функціонування залізничного транспорту, що ставить під сумнів його здатність ефективно керувати всією корпорацією.
2. Корупція у «Пасажирській компанії»
Однак головною проблемою Перцовського, на яку вказує видання, є масова корупція в «Пасажирській компанії» — філії «Укрзалізниці», яку він очолює. Відзначається, що з його призначенням на посаду керівника філії у 2020 році рівень корупційних схем у компанії значно зріс. Попри те, що компанія нібито запровадила прозорі механізми закупівлі квитків через офіційний застосунок «Укрзалізниці», квитки часто опиняються на вторинному ринку, де їх продають за значно вищими цінами. Це створює можливість для масштабних зловживань з боку керівництва філії та інших осіб, залучених до цієї схеми.
Значно збільшився і бюджет, яким розпоряджається «Пасажирська компанія». Якщо у 2021 році філія мала скромний бюджет у розмірі 31 млн гривень для проведення державних закупівель, то у 2023 році цей бюджет збільшився до 607 млн гривень. У 2024 році за перші 10 місяців бюджет сягнув уже 2,2 млрд гривень. Це збільшення бюджетних коштів створило додаткові можливості для корупційних схем.
3. Схеми із фіктивними постачальниками
Однією з найбільших проблем, яку висвітлює стаття, є участь «Пасажирської компанії» у схемах із фіктивними постачальниками. У ході проведених тендерів філія виділила значні суми трьом компаніям: ТОВ «Промилова Компанія «Збагачувач», ТОВ «Союзтехноінвест» і ТОВ «Атор консалтінг». Кожна з цих компаній отримала від «Пасажирської компанії» понад 150 млн гривень, при цьому їхній статутний капітал становив від 15 тисяч до 1 мільйона гривень, що викликає питання щодо спроможності таких компаній виконувати державні замовлення.
Особливо критичним є приклад ТОВ «Атор консалтінг», яка за період з 2020 по 2023 роки отримала доходів на суму 117 млн гривень, а її чистий прибуток склав лише трохи більше 1 млн гривень. Це вказує на можливість участі цієї компанії в корупційних схемах. Більше того, у компанії працює лише три особи, що вказує на її фіктивний характер. Компанія вже судиться з «Укрзалізницею» через невиконання своїх контрактів, але навіть після цього «Пасажирська компанія» продовжувала укладати з нею угоди на мільйони гривень.
Ще однією фіктивною компанією, з якою працювала «Пасажирська компанія», є ТОВ «Союзтехноінвест». Ця компанія також отримала понад 160 млн гривень від філії, і пізніше було встановлено, що вона є фіктивною. Її засновницею та директоркою була особа, яка погодилася стати номінальним керівником компанії за грошову винагороду у розмірі 1000 гривень. У той час, коли правоохоронні органи проводили розслідування щодо цієї фірми, філія «Пасажирська компанія» продовжувала укладати з нею угоди на мільйони гривень.
4. Лобіювання інтересів Ріната Ахметова
У статті також висвітлюється тема лобізму, зокрема інтересів бізнес-структур Ріната Ахметова, найбагатшої людини України. Зазначається, що після призначення Олександра Камишіна на посаду голови правління «Укрзалізниці» у 2021 році, в компанії почали активно лобіюватися інтереси Ахметова. Камишін, який раніше працював у структурах SCM (холдингу Ахметова), обіймав посаду керівника «Укрзалізниці», а потім став Міністром стратегічних галузей промисловості. Незважаючи на те, що Камишін пішов із керівної посади, він залишився радником Офісу президента та знову повернувся в «Укрзалізницю».
Після його призначення у залізничному монополісті почали активно просувати інтереси Ахметова. Зокрема, компанія «Збагачувач», яка отримала значні кошти від «Пасажирської компанії», була пов’язана з кримінальним провадженням, у якому фігурувало ім’я Ріната Ахметова. За даними слідства, ця компанія, а також інші, занижували вартість товарів для ухилення від сплати податків, а частина вугілля через Росію постачалася на територію, підконтрольну незаконним угрупованням так званих «Л/ДНР».
5. Масштабні розкрадання та ймовірність кримінального провадження
З огляду на ці факти, у статті ставиться під сумнів доцільність призначення Олександра Перцовського на посаду голови правління «Укрзалізниці». У контексті постійного зростання корупційних схем і відсутності належного контролю за державними закупівлями, це призначення виглядає вкрай сумнівним. Журналісти вказують на те, що замість підвищення на посаду Перцовському слід готуватися до можливого кримінального провадження через масштабні зловживання.