Ігор Купранець та його кримінальна імперія: втеча до Монако та мільйонні схеми в Україні

Ігор Купранець, колишній заступник голови Національної поліції України та очільник Департаменту захисту економіки (колишній УБЕЗ), є фігурантом численних скандалів, пов’язаних з корупцією, “кришуванням” бізнесу та вимаганням. Його ім’я спливає у розслідуваннях щодо контрабанди, незаконної торгівлі та контролю над державними підприємствами. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Купранець втік до Монако, де продовжує координувати свої тіньові схеми.

Втеча до Монако та поточні справи

Під час повномасштабної війни, коли тисячі українців стали на захист своєї країни, Ігор Купранець, за наявною інформацією, втік до Монако. Деталі його перебування та діяльності в Монако є предметом активних обговорень, зокрема і серед вищих чиновників та у Telegram-каналах. Є інформація, що він продовжує координувати свої злочинні схеми з-за кордону. Зокрема, його прізвище згадується в контексті можливих схем з акцизними товарами.

Департамент Захисту Економіки: інструмент особистого збагачення

Ігор Купранець, очолюючи Департамент захисту економіки Нацполіції, перетворив цю структуру на інструмент власного збагачення та прикриття незаконної діяльності. Його називають “сірим кардиналом” Арсена Авакова, колишнього міністра МВС, для якого Купранець був одним з основних постачальників компромату. Завдяки необмеженому доступу до грошових потоків та підтримці народних депутатів, членів Кабміну та Адміністрації Президента, Купранець організовував корупційні схеми в системі Національної поліції України.

Кримінальний “дашок” над “секс-індустрією” Києва

Особливу “славу” Ігор Купранець здобув під час служби заступником начальника Департаменту по боротьбі з кіберзлочинністю та торгівлею людьми МВС (ДБКТЛ). Фактично ставши “гаманцем” свого начальника Юрія Кучера, Купранець особисто домовлявся з сутенерами Києва про розміри “данини” за “кришування” їхнього бізнесу. Схема включала “кримінальне ліцензування” осіб, створення бази даних на підконтрольних осіб, що містила паспортні дані, адреси, телефони та адреси борделів. За інформацією джерел, усі точки в Києві були зобов’язані платити Департаменту, незалежно від того, під чиїм прикриттям вони працювали. Щомісяця Купранець отримував на руки 200-250 тисяч доларів США, які ділив з керівником. Хоча схема була розкрита підрозділом внутрішньої безпеки МВС, Купранцю вдалося уникнути кримінальної відповідальності, і він був звільнений з Департаменту зі скандалом.

Контрабанда та продаж конфіскату: Одеський порт

Ігор Купранець активно брав участь у схемах з контрабанди тютюнової та алкогольної продукції через Одеський порт, а також у продажу конфіскованої продукції на території України. Під його тиском відкривалися кримінальні провадження щодо приватних підприємців та юридичних осіб в Одеській області, які займалися контрабандою, після чого від бізнесменів вимагалися хабарі. Яскравим прикладом є кримінальне провадження щодо підприємців ринку “Сьомий кілометр”, які займалися вивезенням іноземної валюти з України. Під час обшуку було вилучено 25 мільйонів доларів США, а обвинувачені “вирішили питання” про не притягнення до кримінальної відповідальності за допомогою великого хабара. Завдяки взаємодії з колишнім керівництвом ТОВ “Професіонал”, яке мало монопольні права на продаж конфіскату в Україні у 2010-2012 роках, Купранець збагатився на понад 10 мільйонів доларів.

Корупція у державних закупівлях та монополізація охорони портів

Під постійним тиском Купранця опинялися великі державні підприємства та холдинги, які, викриті у незаконній діяльності, відкуповувалися від кримінальної відповідальності великими хабарами. Йому вдалося стати учасником грошових відносин у багатьох сферах: іноземні інвестиції, виділені на боротьбу з ядерним тероризмом, продаж природного газу, держзакупівлі у сфері залізничного транспорту, закупівлі вакцин.

Особливий інтерес викликає його причетність до діяльності охоронної фірми ТОВ “Охоронна компанія “Альфа Безпека”. Ця компанія, заснована 30 грудня 2015 року Леонідом Матейком, який є керівником ТОВ “Львівський сад” та “Еніва” – фірм, співзасновником яких є Наталія Купранець, дружина Ігоря Купранця. “Львівський сад” також належить батьку Ігоря Купранця, Михайлу Купранцю.

“Альфа Безпека” відзначилася тим, що за рік після створення вона перейшла від охорони фруктового саду у селі Ілів Львівської області (який належить ТОВ “Львівський сад” ) до охорони великих державних об’єктів. Тендери, в яких перемагала “Альфа Безпека”, часто супроводжувалися підозрілими обставинами. Наприклад, на тендері Миколаївської філії ДП “Адміністрація морських портів України” ціна “Альфа Безпеки” була вдвічі вищою за інші пропозиції, але конкурентів відхилили через “дрібні проблеми”, а місцеву поліцію з найдешевшою пропозицією взагалі не допустили. Також виявлено, що “Альфа Безпека” надала посвідчення лише 47 співробітників, хоча у довідці було вказано 97 охоронців. Після початку кримінального провадження щодо цього тендеру, його раптово закрили 28 липня 2017 року.

“Альфа Безпека” також вигравала тендери на “Львівському локомотиворемонтному заводі” “Укрзалізниці” та “Київ-Дніпровському міжгалузевому підприємстві промислового залізничного транспорту”. На останньому тендері, після перемоги двох конкурентів з меншими сумами, їх “дискваліфікували” через нібито неподання документів у 5-денний термін, хоча документального підтвердження перемоги не було. Співпраця з портовиками Миколаєва також розширювалася: після зменшення суми першого тендеру, був проведений новий, який “Альфа Безпека” виграла вже із сумою 6,12 млн грн, при цьому 7 з 9 пропозицій інших учасників були відхилені. Фірма також успішно вигравала тендери на охорону об’єктів “Укртрансгазу” у п’яти областях, де пропозиції конкурентів також були відхилені через “невідповідність вимогам тендерної документації”.

Земельні схеми та нерухомість

Родина Купранця володіє значними активами. У 2016 році Ігор Купранець отримав від батька, Михайла Купранця, в подарунок квартиру площею 101,80 кв. м. У грудні 2017 року він задекларував продаж нерухомості на 1,7 мільйона гривень. Раніше, у вересні 2017 року, він придбав квартиру площею 50,4 кв. м за 1 мільйон 140 тисяч 912 гривень, проте зараз у реєстрі нерухомості ця квартира за ним не значиться. Також у реєстрі нерухомості не згадується земельна ділянка площею 750 кв. м у Києві.

Особливий інтерес становить земельна ділянка під будівництвом в селі Пилипець Закарпатської області, яка, за збігом обставин, належить батьку Ігоря Купранця. Це будівництво, ймовірно, є комплексом відпочинку, неподалік від будівництва батька іншого генерала – Євгена Коваля.

Крім того, Купранець володіє земельним ділянкою в Жулянах площею 75 соток, земельною ділянкою на автодорозі в напрямку Житомира та будинком загальною вартістю понад 800 тисяч доларів США. Також він має колекцію рідкісних та дорогих марок мисливських рушниць.

Зв’язки та вплив

Ігор Купранець відомий своїми зв’язками у правоохоронних органах та політичних колах. Він був “основним постачальником компромату для Арсена Авакова”. Також він має дуже близькі та давні стосунки з Олегом Татаровим. Прикриваючись цими зв’язками, Купранець активно включився у боротьбу за пост голови Податкової служби України. Його називають представником “клики старих професіоналів”, яка уособлює все найгірше в правоохоронних органах. Ці “старі професіонали” прагнуть компромісу з міністром та збереження свого впливу. Купранець призначав довірених осіб на керівні посади, створюючи свою команду: заступника начальника УБОЗ Полтавської області Кругляка (кришування незаконного видобутку газоліну), начальника УБОЗ Житомирської області Єфтенія (незаконний видобуток бурштину), начальника УБОЗ Чернівецької області Нємцова (контрабанда сигарет у Румунію). Також за його сприяння начальник спецпідрозділу БОП в Одеській області Беха отримував доходи від контрабанди м’яса з Придністров’я, а на Львівщині голова спецпідрозділу БОП Гусашвілі контролював діяльність кількох конвертаційних центрів.

Незважаючи на численні скандали, звинувачення та відкриття кримінальних проваджень, Купранець уникнув покарання завдяки впливовим зв’язкам у правоохоронних органах та політичних колах. Його втеча до Монако лише підтверджує, що в Україні корупціонери з високих посад можуть уникнути відповідальності навіть під час війни. А його діяльність свідчить про глибоко вкорінену корупцію в українській правоохоронній системі.