Дві цілі на воді: Для чого Росія розпочала ескалацію на Азовському та Чорному морях –

Дві цілі на воді: Для чого Росія розпочала ескалацію на Азовському та Чорному морях –

Нагнітання конфліктної ситуації довкола морських кордонів України не схоже на підготовку повноцінного морського десанту. Натомість роботі азовських портів, і, як наслідок,зовнішньоекономічній діяльності українських підприємств вся ця історія може добряче зашкодити

Дві цілі на воді: Для чого Росія розпочала ескалацію на Азовському та Чорному морях –

Фото: Уніан

Вчорашній день приніс одразу дві не надто приємні новини стосовно ситуації на морських рубежах України. По-перше, катери російської ФСБ чинили перепони діям катерів ВМСУ під час бойового чергування неподалік від Керченської протоки. Припинити провокації вдалося тільки після повідомлення про готовність застосувати зброю. При тому, за інформацією експертів, українські катери здійснювали ескортування комерційних суден.

Іншою прикрою звісткою стало повідомлення про те, що з 24 квітня по 31 жовтня Росія перекрила для іноземних військових та державних кораблів низку районів у Чорному морі, мотивуючи це проведенням військових навчань. І якщо декілька ділянок біля Криму інтересу наразі не викликають, то один з означених районів практично повністю перекриває вхід до Керченької протоки.

Чутки про те, що «Росія повністю закрила Азовське море», які з’явилися після цієї інформації, загалом, не зовсім відповідають дійсності, оскільки комерційне судноплавство наразі не зупинене. Більше того, закрита ділянка перед Керченською протокою не перекриває вхід до неї цілковито, хоча й блокує фарватер.

Втім, і назвати цілком безневинними ці обмеження також не вийде. Оскільки, навіть якщо абстрагуватись від заборони проходу для військових кораблів, наприклад, «державними суднами» є значна частина портових буксирів, а також рятувальні кораблі. Себто у випадку виникнення аварійних ситуацій в закритих Росією районах українські рятувальники формально не мають права там діяти.

Чи можна вважати ці дії Росії на морях прелюдією до повноцінної агресії, яка може завершитися підходом російських десантних кораблів до українських берегів на Азові? Питання неоднозначне. Як неоднозначним є питання стосовно того, чи розглядають в Кремлі морський десант до України в разі загострення конфлікту. Особливо не маючи досвіду таких складних для координації операцій, та навпаки, маючи у своєму розпорядженні сотні кілометрів все ще не дуже добре захищеного сухопутного кордону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Вадим Мельник - голова ДФС приймав участь в передачі секретних данних бойовикам "ДНР". Викриття шпигуна у податковій

Але що можна сказати з цілковитою певністю — це те, що російські маневри в Чорному та Азовському морях мають дві інші цілі.

Перша з них — це продовження ескалації. Демонстрація США та ЄС, що Росія може зробити ситуацію довкола України іще небезпечнішою і більш напруженою, при тому наразі так і не перейшовши до «гарячої» фази конфлікту.

А інша — це тиск на українську зовнішню торгівлю, частина якої «зав’язана» саме на вантажах, які вирушають із портів Бердянську та Маріуполя. Які, в силі ситуації на світових ринках, дотепер показували цілком непогані результати. Зокрема, за минулий рік порівняно з 2019-им перевалка вантажів у Бердянську виросла на 3,7% або до 2,15 млн тонн, у Маріуполі — на 8,4% або ж до 7,03 млн тонн. Військові маневри, відсутність нормальної служби порятунку, «ігрища» російських катерів біля комерційних конвоїв, які змушені перепиняти українські моряки — все це спрямовано на те, щоб відвернути іноземних судновласників від ідеї плавати до українських портів на Азові. Або, як мінімум, підняти ціни за подібні ризиковані рейди, знизивши в такий спосіб конкурентоспроможність продукції українських підприємств на світових ринках.

І питання тепер у тому, наскільки українські військово-морські сили, а також системи берегової оборони спроможні перешкодити діям росіян. Адже після Керченського інциденту 2018-го року, коли стало зрозуміло, що подібний сценарій подій є практично неуникним, в українських посадовців та військових був час для розробки схем протидії. Тепер час демонструвати, чи не були цих два з половиною роки витрачені намарне. Перший раз українські моряки на трьох бронекатерах типу «Гюрза-М» із цим завданням впоралися. Будемо сподіватися, що далі буде не гірше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Евгений Мецгер, очередной вор и быдло из «любих друзів» Зеленского

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: