Дмитро Коваленко: як через Кіпр, Adelon AG і вугільні потоки РФ вибудували контроль над стратегічними енергетичними активами України

В умовах тривалї військової агресії та економічного протистояння з росією контроль за стратегічними надрами набуває першочергового значення для забезпечення національної безпеки. Перерозподіл ліцензій на розробку вуглеводнів в Україні дедалі частіше відбувається поза прозорими державними процедурами, через інструменти вторинного ринку корпоративних прав та капіталізацію офшорних мереж. Яскравим прикладом такої динаміки є ситуація навколо Майницького газового родовища у Львівській області, контроль над яким на початку 2025 року перейшов до кіпрських структур, пов’язаних із родиною бізнесмена Дмитра Коваленка. Цей кейс ілюструє глибокі взаємозв’язки між транскордонним вугільним трейдингом з Російською Федерацією, корпоративними війнами українських інвестбанкірів та формуванням багатогалузевої бізнес-імперії, що функціонує в обхід класичних систем фінансового моніторингу.

Геолого-промисловий профіль Майницької площі та державний відступ

Майницька газоносна площа (Майницький блок Залужанського газоконденсатного родовища) розташована в Самбірському районі Львівської області. Геологічно цей актив належить до Крукеницької підзони Більче-Волицької зони Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Структура була вперше виявлена у 1972 році, а перший промисловий приплив природного газу з відкладів нижнього сармату (інтервал 3120–3215 метрів) зафіксовано в 1979 році.

Протягом тривалого часу розвідку та дослідно-промислову розробку ділянки здійснювало державне АТ «Укргазвидобування». Однак у 2016 році державна монополія офіційно відмовилася від подальшого утримання та розробки Майницького блоку. На той момент ключові керівні посади в АТ «Укргазвидобування» обіймали Олег Прохоренко та Олександр Романюк, а профільним директором з видобутку працював Юрій Нагорняк. Відмова держави від перспективного активу з балансовими запасами газу категорії С1 у розмірі 748 млн кубічних метрів та перспективними ресурсами категорії С2 понад 12 млрд кубічних метрів стала відправною точкою для його подальшої приватизації та спекулятивного обігу на ринку.

Невдовзі після відмови держави спеціальний дозвіл на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та видобування вуглеводнів № 4769 (дійсний до 27 квітня 2036 року) отримало приватне ТОВ «Навігатор Комплект», засноване Олегом Токарем та родиною Кунцяк. Надалі права на користування надрами були переоформлені на дочірню структуру — ТОВ «Навігатор Майницьке».

Значна розбіжність між консервативними історичними показниками державного балансу та оптимістичними внутрішніми звітами приватного надрокористувача (які перевищували державні оцінки у 5 разів) заклала основу для масштабного корпоративного конфлікту між майбутніми інвесторами.

Хроніка корпоративного протистояння: альянс та розрив Concorde Capital з первинними власниками

У січні 2021 року інвестиційна група Concorde Capital Ігоря Мазепи ухвалила рішення про входження у видобувний сектор через спеціально створений консорціум ТОВ «Села Енерджі». Частки в компанії були розподілені таким чином: Ігор Мазепа — 40%, Іван Олійник (син голови Федерації роботодавців України Дмитра Олійника) — 30%, Олег Ведмідь — 30%. Директором структури став Юрій Нагорняк — той самий колишній керівник АТ «Укргазвидобування», який раніше брав участь у погодженні відмови держави від Майницької площі.

ТОВ «Села Енерджі» придбало 100% часток у ТОВ «Навігатор Майницьке» у компанії «Навігатор Комплект» за базовий платіж у розмірі 1,8 млн доларів США. Складною частиною угоди став механізм виплати додаткового (бонусного) траншу, розмір та умови нарахування якого безпосередньо прив’язувалися до дебіту першої глибокої свердловини та ринкової кон’юнктури цін на природний газ.

Проте вже в перший рік після завершення угоди між сторонами виникла глибока криза довіри. Проведений за ініціативою покупця геологічний аудит показав, що реальний потенціал родовища є суттєво нижчим від задекларованих показників. Представники Concorde Capital вимагали перегляду умов угоди та коригування вартості корпоративних прав. У відповідь продавці з ТОВ «Навігатор Комплект» звинуватили партнерів Мазепи у свідомому саботажі бурових робіт з метою штучного уникнення виплати бонусного платежу. Конфлікт загострився у травні 2022 року, коли ТОВ «Села Енерджі» спробувало юридично заморозити свої зобов’язання щодо виплат до закінчення воєнного стану, надіславши проект додаткової угоди, який продавці відхилили.

Апеляційні судові інстанції згодом визнали незаконними окремі положення первинного договору, які зобов’язували покупця здійснювати бонусний платіж незалежно від реальних обсягів газу в родовищі, що викликало хвилю зустрічних позовів та апеляцій з боку Олега Токара та його адвокатів. Політичного забарвлення цій боротьбі додавала залученість до кулуарних переговорів впливових бізнес-груп, зокрема колишніх народних депутатів Віталія Данілова та Ігоря Котвіцького, які також виявляли інтерес до активу.

Судове протистояння перейшло у кримінальну площину в квітні 2023 року, коли правоохоронні органи провели серію обшуків у будинках бізнес-партнерів Ігоря Мазепи в Київській та Львівській областях із вилученням фінансової документації та техніки. Конфлікт завершився лише на початку 2025 року, коли сторони підписали позасудову мирову угоду, затверджену Господарським судом міста Києва. Відповідно до умов врегулювання, 23 січня 2025 року ТОВ «Села Енерджі» повернуло 100% часток ТОВ «Навігатор Майницьке» компанії «Навігатор Комплект», а 29 січня кінцевим бенефіціаром активу знову було зареєстровано Олега Токара.

Схема офшорного транзиту: Afki Investments Ltd та капітал родини Коваленків

Повернення родовища попереднім власникам стало технічним містком для його миттєвої передачі новому консорціуму інвесторів. У лютому 2025 року структуру власності ТОВ «Навігатор Майницьке» було радикально змінено: контроль над 83,7% статутного капіталу перейшов до кіпрської компанії Afki Investments Ltd. Цей офшор був зареєстрований у Нікосії (Кіпр) ще у 2018 році, але до цього моменту не здійснював активної господарської діяльності. Кінцевим бенефіціарним власником Afki Investments Ltd виступив Данило Коваленко — син дніпровського бізнесмена Дмитра Коваленка, який проживає в Монако та є його податковим резидентом. Олег Токар зберіг міноритарну частку в розмірі 16,22% через ТОВ «Навігатор Комплект».

Придбання корпоративних прав готової юридичної особи дозволило новим власникам уникнути додаткових перевірок з боку Державної служби геології та надр України щодо походження капіталу. Нові власники одразу розпочали підготовку до промислового видобутку. У травні 2026 року ТОВ «Навігатор Майницьке» оприлюднило проект будівництва міжпромислового газопроводу протяжністю 13 км, який має з’єднати установку комплексної підготовки газу (УКПГ) «Майницьке-1» із магістральним газопроводом «Комарно — Держкордон» поза межами населених пунктів Новокалинівської та Рудківської громад. Технічний проект передбачає прокладання труб діаметром 700 мм із робочим тиском 5,5 МПа для прямої здачі газу в газотранспортну систему України.

Паралельно структури Коваленка почали розширювати присутність у суміжних бізнесах: вони увійшли до складу співвласників сервісної компанії ТОВ «Навігатор Інвест», яка спеціалізується на облаштуванні нафтогазових родовищ, та розпочали переговори щодо повного поглинання бурового оператора ТОВ «Навігатор Комплект».

Походження інвестиційного капіталу: швейцарська Adelon AG та вугільний арбітраж з РФ

Найбільш критичним аспектом експансії групи Коваленка є джерела походження фінансових ресурсів. Згідно з матеріалами розслідування детективного бюро Absolution, ключовим генератором капіталу для родини виступає швейцарська трейдингова компанія Adelon AG, зареєстрована в офшорній юрисдикції кантону Цуг. Бенефіціаром цієї структури є безпосередньо Дмитро Коваленко.

Дані митної статистики та міжнародних баз даних фіксують глибоку інтеграцію Adelon AG у ланцюги торгівлі російським вугіллям:

• Протягом 2021–2022 років швейцарська компанія виступала найбільшим покупцем вугілля у російського видобувного холдингу «МелТЕК», імпортувавши продукції на суму понад 87 млн доларів США.

• Додаткові обсяги поставок здійснювалися через російські структури «Сибенерговугілля» та «Сибпромнадра», що вивело сукупний обсяг операцій з РФ на рівень понад 100 млн доларів США.

• Поставки вугілля продовжувалися і після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Зокрема, зафіксовані митні накладні на відвантаження вугілля до Південної Кореї від 22 та 25 серпня 2022 року, а також транзитні інвойси від 12 липня 2022 року між Adelon AG та білоруською компанією «Еккойл Кемікл».

Остання безпосередньо фігурує в матеріалах українського кримінального провадження № 22019000000000121, порушеного за фактом фінансування тероризму через незаконні схеми постачання вугілля з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) під виглядом імпорту з інших джерел. Крім того, Дмитро Коваленко безпосередньо контролював зареєстровану в Луганську компанію «Уголь Трейд», яка була офіційно ліквідована лише у 2025 році, та пов’язаний з офшорами Plaimp SFP Limited (ОАЕ) та Bremer International Limited (Британські Віргінські Острови).

На внутрішньому ринку України легалізація активів здійснювалася через процедуру контрольованого банкрутства ТОВ «Інтеркоалтрейдинг» (справа № 904/936/23 у Господарському суді Дніпропетровської області). Adelon AG заявила кредиторські вимоги до власної структури на суму 162 млн гривень. Борги були штучно реструктуризовані, а потім викуплені на аукціоні всього за 69 тис. гривень компанією ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика “Воскресенська”» (попередня назва — «Петропавлівський гірничо-збагачувальний комбінат»), записаною на номінального утримувача Сергія Саприкіна. Податкові органи внаслідок цієї оборудки не отримали жодних надходжень, тоді як суміжна компанія ТОВ «Коалтрейдіндастрі» продовжила безперешкодно працювати в інтересах групи.

Формування багатогалузевої імперії: агроекспорт, соляний ринок та закарпатський девелопмент

Акумульовані через швейцарські рахунки Adelon AG кошти від торгівлі російським вугіллям були реінвестовані в реальний сектор української економіки через кіпрську структуру Afex Investments Ltd (бенефіціар — Данило Коваленко).

Агрохолдинг «Гранова»

У 2023 році Afex Investments Ltd придбала активи ТОВ «Грейн Термінал», ТОВ «Оверфуд» та ТОВ «Аграрна елеваторна компанія». На їхній базі було створено агропромисловий холдинг «Гранова», чий задекларований дохід за 2024 рік перевищив 11 млрд гривень. Холдинг функціонує за схемою закритого логістичного циклу: зерно скуповується у фермерів (за даними слідства, часто за необліковану готівку), експортується через потужності порту «Чорноморськ», а основним покупцем виступає Adelon AG. Тільки за одним контрактом на постачання кукурудзи до Єгипту у 2024 році обсяг транзакцій склав 42,37 млн доларів США.

Імпорт та розподіл технічної солі

Після знищення та зупинки потужностей ДП «Артемсіль» у Соледарі внаслідок бойових дій у травні 2022 року, група Коваленка оперативно зайняла нішу постачання технічної солі для дорожніх служб. Вони налагодили логістичну схему використання зворотних рейсів суден, які доставляли зерно до Єгипту: назад в Україну кораблі поверталися завантаженими єгипетською кам’яною сіллю. У грудні 2023 року було зареєстровано ТОВ «Солт Індастрі» під контролем Afex Investments Ltd, а директором компанії став Віктор Юрін — колишній керівник ДП «Артемсіль». Протягом першого року роботи компанія фактично монополізувала ринок державних запівель, вигравши 68 із 73 тендерів на суму понад 90 млн гривень.

Промисловий девелопмент та склоробна галузь

На Закарпатті група Коваленка реалізує великий промисловий проект. Свалявська міська рада за підтримки тодішнього голови Мукачівської РДА Сергія Гайдая передала в оренду на 35 років земельну ділянку площею понад 10 гектарів компанії ТОВ «ВДЛ», яка безпосередньо належить Дмитру Коваленку. На цій території створено індустріальний парк «Енерджі Груп», де задекларовано будівництво сучасного скляного заводу «Енерджі Глас Технолоджис» з обсягом інвестицій понад 100 млн гривень.

Паралельно в індустріальному парку зареєстровані компанії «Так Енерджі Груп» та «Генератор Енерго». При цьому суміжна компанія «ІДЛ-Гласс», яка також належить Данилу Коваленку, демонструє стабільні фінансові збитки, що може вказувати на використання її як інструменту для оптимізації податкового навантаження всередині групи.

Спроби групи диверсифікувати бізнес у сферу видобутку бурштину в Житомирській області виявилися неуспішними: підконтрольні компанії ТОВ «Граноіл» (ліквідована), ТОВ «Древстецтехнологія» (перебуває в процедурі банкрутства) та ТОВ «Екотехбуд» (веде тривалі судові спори з Генеральною прокуратурою України щодо скасування ліцензій на площі 450 га) не змогли вийти на стабільні показники рентабельності.

Процесуальні дії НАБУ та БЕБ та версія захисту

Спеціальна операція НАБУ, проведена 11 березня 2026 року в Ужгороді біля ресторану «Кілікія», під час якої було зупинено та обшукано броньований Range Rover Дмитра Коваленка (польська реєстрація SK 695XS), стала наслідком тривалого збору доказів щодо фінансових зловживань групи.

Діяльність правоохоронних органів наразі зосереджена на трьох ключових напрямках:

• НАБУ (кримінальне провадження щодо легалізації коштів): Слідство вивчає факти виведення та відмивання 5,8 млн доларів США, отриманих внаслідок проведення фіктивних експортних операцій із зерном через портову інфраструктуру Одеської області. Крім того, детективи перевіряють законність процедури виділення 10 га комунальної землі у Сваляві поза аукціоном для ТОВ «ВДЛ».

• Бюро економічної безпеки (БЕБ): Ведеться розслідування масштабного ухилення від сплати податків структурами агрохолдингу «Гранова». За версією детективів БЕБ, підконтрольні елеватори масово закуповували сільськогосподарську продукцію у виробників за необліковану готівку, після чого продукція оформлювалася через мережу фіктивних фірм-посередників та експортувалася за кордон без сплати експортного мита та без обов’язкового повернення валютної виручки в Україну.

• Офіс Генерального прокурора: Продовжує судовий супровід справ щодо незаконності видачі ліцензій на видобуток бурштину компанією «Екотехбуд».

Дмитро Коваленко та його юридична команда повністю заперечують факти процесуального затримання та висунення підозр. За версією захисту, бізнесмен перебуває у статусі свідка у кримінальному провадженні від 2025 року та активно співпрацює зі слідством.

Юристи Коваленка ініціювали низку позовів у цивільних судах проти українських інформаційних ресурсів, вимагаючи спростування інформації про закупівлі російського вугілля після лютого 2022 року та про зв’язки з сепаратистськими структурами на Донбасі. Як головний контраргумент захист наводить створення понад 200 робочих місць на будівництві індустріального парку в Сваляві під час війни.

Системні загрози національній безпеці та інституційні лакуни

Аналіз кейсу Майницького родовища демонструє наявність серйозних інституційних недоліків у системі державного контролю за надрами та фінансовими потоками в Україні.

Слабкість регуляторного контролю на вторинному ринку

Існуюча система ліцензування Державної служби геології та надр України орієнтована переважно на первинну перевірку заявників. Продаж стратегічних активів через відчуження часток у статутному капіталі юридичних осіб-ліцензіатів на користь іноземних компаній (як-от Afki Investments Ltd) дозволяє інвесторам уникати будь-якого державного моніторингу походження капіталу. Держава опиняється перед фактом зміни власника ліцензії без можливості її блокування на етапі підготовки угоди.

Невідповідність стандартам прозорості бенефіціарів

Міжнародна ініціатива EITI та МВФ у своїх звітах за 2025 рік неодноразово наголошували, що Україна не впровадила механізми наскрізного розкриття кінцевих бенефіціарних власників для компаній, які оперують у видобувному секторі через іноземні холдинги. Відсутність автоматизованого обміну даними між реєстрами Мін’юсту, Держгеонадр та Державної податкової служби унеможливлює оперативне виявлення фактів реінвестування токсичного капіталу (зокрема отриманого від торгівлі російськими енергоносіями через європейські майданчики) в українські надра.

Ризик формування замкнених офшорних контурів

Створення диверсифікованих холдингів, які об’єднують логістику (порти), фінансовий інструментарій (швейцарський трейдинг) та внутрішні виробничі потужності (газовидобуток, агросектор, імпорт солі), дозволяє тіньовим бенефіціарам формувати повністю автономні контури руху капіталу. Валютна виручка від експорту української сировини накопичується на іноземних рахунках і повертається в країну лише у вигляді цільових інвестицій в інфраструктуру, що мінімізує вплив класичних інструментів фінансового моніторингу Національного банку України.

Цей кейс підтверджує необхідність негайного реформування правил допуску інвесторів до видобувного сектору, включаючи законодавчу заборону на володіння стратегічними надрами через офшорні юрисдикції без повного та підтвердженого аудиту первинного походження інвестиційного капіталу.