Алла Ландар і депутат Дубіль погрожують ветерану «Азову». Похоронна мафія під прикриттям благодійності

Похоронна мафія під прикриттям благодійності: як Алла Ландар і депутат Дубіль погрожують ветерану «Азову»

У центрі уваги опинилася Алла Ландар — власниця ритуальної агенції «Пьотр Великий», яку звинувачують у монополії на ринку похоронних послуг у Києві. Ветеран «Азова» Олександр Скорик, який займається військовими похованнями, повідомив про погрози з боку цієї фірми, що, за його словами, почалися після того, як він був призначений заступником директора державного підприємства «Спецкомбінат» у Києві. За цим скандалом можуть стояти більш високопоставлені особи, зокрема народний депутат Валерій Дубіль, що пов’язаний із діяльністю благодійного фонду «Надія».

Погрози захиснику «Азовсталі»

Олександр Скорик, ветеран, що захищав «Азовсталь», нещодавно публічно заявив про погрози на свою адресу від похоронної фірми «Петр Великий». Як повідомляється, причиною тиску стала активна робота міської влади Києва з наведення порядку у сфері ритуальних послуг. Власниця агенції Алла Ландар, за словами Скорику, намагалася зберегти монопольне становище та грошові потоки.

Політичний експерт Михайло Шнайдер заявив, що за діями Ландар стоїть народний депутат Валерій Дубіль. Вважається, що він контролює благодійний фонд «Надія», одним із співзасновників якого є Владислав Ландар — син Алли Ландар. Це вказує на можливу змову між бізнесом і політикою для тиску на конкурентів і критиків.

Алла Ландар: від похоронних послуг до благодійності

Алла Ландар, яка раніше була відома як Алла Погребна, стала впливовою фігурою на ринку ритуальних послуг у Києві ще під час пандемії COVID-19. Її фірма «Петр Великий» скористалася монопольним становищем, щоб завищувати ціни на похоронні послуги. У розпал пандемії Ландар вдавалося отримувати надприбутки завдяки змовам із медичними закладами, де її фірма орендувала приміщення у моргах, і медичний персонал за винагороду рекомендував родичам померлих користуватися саме її послугами.

Наприклад, за даними блогера Ярослава Бондаренка, київський крематорій приймав тіла, померлих від COVID-19, виключно якщо їх доставляли катафалки «Петра Великого». При цьому вартість транспортування та поховання доходила до 25-30 тисяч гривень, хоча середня ринкова ціна становила від 8 до 10 тисяч гривень. Родини померлих, які намагалися знайти альтернативні фірми, стикалися з відмовами у крематорії, якщо вони не використовували послуги Ландар.

Політичні зв’язки та благодійний фонд «Надія»

Нещодавно Алла Ландар розпочала активну благодійну діяльність, пов’язану з фондом «Надія», що несподівано з’явився у медіапросторі у квітні 2023 року. Попри те, що фонд офіційно заявляє про допомогу військовим, лікарням та багатодітним родинам, на його сайті відсутня інформація про джерела фінансування, засновників та звіти про витрачені кошти.

Цікаво, що фонд активно піариться у соціальних мережах і традиційних ЗМІ, що може свідчити про спроби відбілити репутацію Алли Ландар, яка стала відомою завдяки монополії на ринку ритуальних послуг і звинуваченням у махінаціях.

Співпраця із впливовими особами

Зв’язок Алли Ландар з народним депутатом Валерієм Дубілем виглядає доволі тісним. Як повідомляє Михайло Шнайдер, Дубіль є головою наглядової ради фонду «Надія», а Владислав Ландар — його співзасновником. Це породжує підозри щодо використання фонду для прикриття тіньових схем і спроб впливати на ринок ритуальних послуг у столиці.

Експерти припускають, що така медійна активність може бути спробою захистити власний бізнес від втрати монополії у сфері похоронних послуг, особливо на тлі спроб міської влади Києва навести лад у цій галузі.

Скандали, що супроводжують Аллу Ландар

У минулому Алла Ландар активно підтримувала Партію регіонів і навіть, за деякими даними, брала участь у протидії активістам Євромайдану. Після революції та зміни влади, вона змогла уникнути кримінального переслідування і продовжила свою діяльність у ритуальній сфері.

Деякі журналістські розслідування вказують на те, що «Петр Великий» фактично контролював похоронний ринок Київської області під час пандемії, змушуючи родини померлих користуватися її послугами. Зокрема, це включало укладання договорів із лікарнями та моргами на вигідних умовах.

Висновок

Ситуація навколо Алли Ландар та її бізнесу викликає безліч питань щодо монопольних практик, тиску на конкурентів і використання благодійних організацій для легалізації сумнівних доходів. Зв’язок із політичними фігурами, такими як Валерій Дубіль, вказує на можливу змову, що дозволяє Ландар і далі контролювати ринок ритуальних послуг у Києві, використовуючи благодійність як прикриття.

Ця справа демонструє складність взаємодії бізнесу, політики та соціальних інститутів, і потребує уваги з боку правоохоронних органів для розслідування можливих зловживань