Київ росте. Хмарочоси на Лівому березі, нові житлові комплекси на правому, офісні центри у центрі. Але поруч із цим – приватні вулиці Дарниці, Голосієва, Святошина. Там і досі немає централізованої каналізації.
Тут головна реальність – вигрібні ями та септики. І вони щодня нагадують: без них комфортне життя неможливе. А без регулярної викачки вигрібних ям Київ і планової викачки септиків немає ні чистоти, ні безпеки.
Європейський Київ і українські реалії
У Берліні, Варшаві чи Відні система каналізації охоплює майже 100% домогосподарств. У Києві цей показник значно нижчий. За даними експертів, близько 40% приватних будинків столиці залишаються без підключення.
Це означає сотні тисяч локальних ям і септиків, які треба регулярно обслуговувати. І якщо ми хочемо називати Київ європейським містом, то викачка ям у Київ має стати не тіньовою послугою, а офіційною частиною міської інфраструктури.
Урбаністичний погляд
Урбаніст Дмитро С. пояснює:
«Ми говоримо про дороги, транспорт, парки. Але рідко хто згадує про базову інфраструктуру. А між тим, якщо переповниться хоча б 5% вигрібних ям, це може паралізувати життя цілих вулиць. У Європі це питання давно вирішене централізовано. У Києві ж поки що єдиний вихід – регулярна викачка вигрібних ям і септиків».
Екологічний вимір
Еколог Ірина К. додає:
«Уявіть собі, що щомісяця десятки тисяч кубометрів стоків треба кудись дівати. Якщо ними займаються нелегали – ми маємо злив у балки та ліси. Це не лише сморід, а й реальна загроза для здоров’я. Тому офіційна викачка септиків у Києві – це питання не тільки побуту, а й екології мегаполіса».
Бізнес і місто
Ресторани, готелі, заміські комплекси – це частина міської економіки. Але всі вони часто користуються локальними септиками. І якщо вони виходять з ладу, страждає не лише бізнес, а й імідж столиці.
«У нас був випадок, коли під час міжнародної конференції у готелі зупинився септик, – пригадує менеджер. – Це було б приниження для всього Києва. Але офіційна викачка септика у Києві від “Є Септик” врятувала ситуацію. Для нас це питання репутації міста».
Соціальний вимір: голоси мешканців
- Емоційно:
«Ми святкували день народження, і раптом двір почав смердіти. Це було як удар по репутації перед сусідами. Добре, що є “Є Септик”. Вони приїхали і врятували нас». - Офіційно:
«Для мене викачка вигрібних ям у Києві – це питання дисципліни. Раз на три місяці і без винятків. Тільки так можна жити комфортно», – пан Олег із Дарниці. - Коротко:
«Подзвонив – приїхали. Все», – повідомлення клієнта у Голосієво.
Чорний ринок і ризики
Чорний ринок досі займає значну частку. Вони заманюють дешевизною. Але у кризових ситуаціях їх немає. І їхня робота – це завжди ризик.
«Ми бачили, як люди після дешевої викачки ям у Києві залишалися з нечистотами прямо під вікнами. Бо нелегали просто не довезли машину. Це ганьба для столиці», – коментують у «Є Септик».
«Є Септик» як приклад
Компанія працює щодня, з 8:00 до 21:00, і виконує сотні замовлень.
- виїзд у день звернення;
- сучасна техніка;
- офіційна утилізація на станціях;
- чистота і відповідальність.
Замовити можна телефоном або через сайт e-septik.com.ua
Чому це проблема міста, а не лише господарів
- Санітарія. Якщо яма переповнюється – страждає весь район.
- Екологія. Злив у балки чи ліси – удар по природі й воді.
- Економіка. Якщо страждає бізнес, страждає імідж Києва.
- Репутація. Європейський Київ неможливий із «чорним ринком» асенізації.
Київ майбутнього
Якщо ми хочемо бачити Київ європейським мегаполісом, то маємо:
- розвивати централізовану каналізацію;
- робити офіційні послуги доступними;
- підтримувати компанії, які працюють прозоро;
- виховувати у мешканців звичку замовляти викачку вигрібних ям і септиків вчасно.
Бо комфорт міста – це не лише хмарочоси й дороги. Це ще й невидима інфраструктура, яка визначає, як ми живемо щодня.
Матеріал підготував:
Микола Потапов, незалежний кореспондент
Журналістське посвідчення № 0857
Газета «МЕДІА ПРОСТІР» (ідентифікатор медіа R30-02041)