Максим Шкиль и дорожная мафия Украины – Автострада — история одного успеха

Максим Шкиль и дорожная мафия Украины – Автострада — история одного успеха

Влада в Україні змінилася, а корупція залишилася. Такі реалії та висвітлити свавілля, яке коїться в області ремонту і будівництва доріг — борг справжнього журналіста. Ні поліція, ні прокуратура, ні НАБУ ніби не помічають того, що твориться прямо перед очима, а вірніше, під ногами українців.

По суті, всі ми давно вже повинні їздити по ідеальним дорогам і ходити по тротуарах акуратно загорненим асфальтом. Але будувати і якісно ремонтувати дорожні покриття невигідно ні підприємцям, щорічно отримують мільярдні суми, ні їх кураторам, покликаним забезпечувати і контролювати виробництво дорожніх робіт. Всі вони давним-давно зрослися в єдину тіньову структуру, пожирає не лише наші податки, а й наше майбутнє добробут. Адже гроші, призначені для створення доріг, йдуть в кишені корупціонерів прямиков з кредитів, що виділяються Україні МВФ.

З приходом до влади Зе-команди нічого не змінилося і в області дорожнього будівництва. На сцені все ті ж особи, з незначними переміщеннями і перестановкою кадрів, розігрують всі ті ж корупційні сценарії.

Вогненні баталії за вигідні дорожні контракти

Здавати своїх позицій корупціонери не хочуть, налагоджують нові зв’язки з “новими” чиновниками. І навіть демонстративно позбавляються від підприємців, здатних створити здорову конкуренцію усіма, в тому числі і самими бандитськими способами. Ось ситуація зі спаленням техніки «Полтавабудцентра». Це організація, яка подавала документи на участь державних тендерах на здійснення дорожніх робіт, паралельно з фірмою Максима Шкіля «Автострада» у Вінницькій області.

Після того як керівництву «Полтавабудцентра» стало відомо про кричущі порушення в проведенні конкурсів, про заздалегідь досягнуті домовленості і відкати, в контролюючі інстанції були відправлені скарги.

Але вищим організаціям такі заяви, мабуть, не припали до душі, тому що ніякої серйозної реакції не послідувало. Зате зі «непокірними» бізнесменами спочатку довго розмовляли представники “Автостради”, потім розіграно виставу зі збором тітушек. Переконавшись, що вмовляння і погрози не приносять користі, перейшли до кардинальних заходів. Одного разу вночі запалала спецтехніка, що належить компанії «Полтавабудцентр». Підпал був здійснений невстановленими особами, проте в компанії вважають, що подія пов’язана з їх позицією щодо корупції в дорожній галузі.

Гарник Погосян, директор «Полтавабудцентра» відкрито заявив, що корупція в галузі підтримується на рівні Кабінету міністрів і в «Укравтодорі».

Рятувальники прийняли виклик 6 травня 2019 року біля 1:30 годин. Уже в 1:53 пожежа була локалізована тільки до 3:15 — повністю ліквідовано. Обійшлося без жертв, але було знищено кілька одиниць спецтехніки, необхідної для роботи підприємства.

«Вогнем знищені три дорожніх катка, два сідельні тягачі, екскаватори, пошкоджено покриття тенту і пластикові елементи напівпричепа. Врятовано один легковий автомобіль, один вантажний автомобіль і два напівпричепа », повідомили в ГСЧС.

Збитки — мільйони гривень. На придбання нової техніки знадобиться і того більше. У фірмі «Полтавабудцентр» неодноразово висловлювалося підозра про те, що таким чином на керівництво компанії намагалися чинити тиск і позбавити можливості брати участь в тендерах.

«Вважаємо, що за цими подіями стоять саме корупціонери-чиновники разом зі« своїми »підрядниками, які ще до оголошення тендерів, вже поділили і« розпиляли »державні кошти, що виділяються на будівництво і ремонт доріг, — підкреслив директор фірми Гарник Погосян.

Цікаво, що за місяць до пожежі Вінницький облавтодор оголосив черговий конкурс на виконання ремонтних дорожніх робіт. Однак умови його були складені таким чином, щоб їм не могла відповідати жодна фірма крім «Автостради», що належить Максиму Шкілю.

Інтереси цієї компанії лобіювались тоді урядом Гройсмана, і заявка «Полтавабудцентра» була відхилена. Керівництво компанії, маючи успішний досвід скасування антиконкурентних умов, планувало добитися справедливості і звернулося зі скаргою в АМКУ, де було викладено прохання вжити заходів щодо незаконних дій Вінницькій служби автодоріг по недопуску компанії до тендерів в області. А далі розгорнулася ціла детективна історія.

Коли вмовляння і погрози не діють

Примітно, що у Максима Шкіля є всі інструменти тиску на незгодних. Далеко не кожна організація може протистояти тому пресингу, який витримали власники і керівники “Полтавабудцентр”. Через деякий час після відправки скарги, з боку «Автостради» почалися спроби умовити керівника і власника «Полтавабудцентра» відкликати скаргу і більше не ініціювати написання таких документів в контролюючих інстанцій. Однак ні Араік Амирханян (власник) ні Гарник Погосян (директор) не збиралися відступати. Коли довгі вмовляння виявилися марними, в ЗМІ та на інтернет-ресурсах стали з’являтися статті, що порочать добре ім’я компанії.

«Розуміючи, що наша компанія не відступить у питанні участі в тендерах на ремонт доріг Вінницької області, представники згаданої компанії (Автострада) через окремих членів Кабінету міністрів, а саме Новака і Гройсмана, почали запускати цей брудний маховик, що нібито компанія« Полтавабудцентр »усвідомлено зриває дорожні тендери по всій країні, що ми «пустушка» і що ми — це основна проблема дорожньої галузі, незважаючи на те що у нас за 2018-2019 роки підписано договорів на дорожні роботи практично по всій країні більше, ніж на один ми лліард гривень, — заявив директор «Полтавабудцентра».

Нагадаємо! ЗМІ розповідали про те, що в «Укравтодорі» нібито заявили, про незаконну діяльність дорожньої компанії, повідомили, що «Полтавабудцентр» почала ремонт трас в Миколаївській області незаконно і без санкції з боку Служби автодоріг. У той час в публічному просторі дії Амірханяна називали виключно шантажем і відвертим рекетом. Заявлялося, що він намагається заблокувати «практично кожен другий тендер на проведення ремонту доріг, подаючи скарги в АМКУ на організаторів тендерів». Амірханяна звинувачували в спробах загрожувати керівництву «Укравтодору». Однак, в «Укравтодорі» спростували інформацію про те, що їх представники давали будь-які коментарі з цих питань. Фактично ЗМІ або створили, або використовували підкинуту дезінформацію без перевірки.

Коли і це не принесло бажаних результатів, біля території «Полтавабудцентр» зібралися близько 50 радикально налаштованих людей, які представилися цивільною організацією «Традиції і порядок» (примітно що сама організація з Києва і разом з керівником Богданом Ходаковським потрапила в скандал з рекетом і шантажем в столиці) і зажадали не подавати скарги в АМКУ на анти-конкурентні умови окремих служб автодоріг.

Керівництво компанії «Полтавабудцентр» повідомило, що має відомості про замовника акції та інформаційних атак. Це відомий підприємець і політичний діяч — Максим Шкіль. Раніше він діяв за зовсім іншою схемою, залучаючи до боротьби з котрі насмілилися конкурентами, силові структури.

«Організував цих молодих людей за нашою інформацією якийсь діяч Максим Шкіль. Зазвичай ця людина діє через Генеральну прокуратуру Луценко. Через прокуратуру вони тиснули на багато дорожні компанії, в тому числі «Ростдорстрой». Але, розуміючи, що влада йде з-під ніг, мабуть, вирішили перейти до радикальних дій », — пояснює керівник« Полтавабудцентра ».

Коли ж належного ефекту від умовлянь, погроз і акцій залякування не було, радикали перейшли до більш рішучих заходів.

«І ось в ніч на 5 травня представники радикального крила під керівництвом Шкіля здійснили підпал дорожньої техніки нашого підприємства« Полтавабудцентр », ніж принесли нам шкоди більше, ніж, на один мільйон доларів», — розповів Гарник Погосян.

Довідково! На початку квітня Араік Амирханян був затриманий поліцією в будівлі САД в Одеській області в компанії групи осіб спортивної статури. Він пояснив, що САД відмовляється від оплати заборгованості, що утворилася перед «Полтавабудцентром» за договорами за виконання дорожніх ремонтних робіт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Бідні як "церковні миші". Партія Пальчевського яка витрачає мільйони на рекламу задекларувала ноутбук, стіл і два стільці

Несвоєчасні виплати, відмови підписувати акти виконаних робіт, ухилення від оплати за проведені роботи — все це впливає на сили дорожніх організацій. Адже в кожній з них працюють люди, за спиною яких сім’ї. І зарплати цим людям потрібно платити вчасно, незалежно від прийомів конкурентів і їхніх покровителів в держструктурах. Це ще один спосіб боротися з тими, кому все ж вдається виграти заздалегідь розподілені тендери.

Така жорстока боротьба пояснюється дуже просто. На ремонт і будівництво доріг відпускаються шалені гроші, які можна отримувати з року в рік. При цьому якість дорожніх покриттів перевіряється формально — левова частка перерахованих коштів залишається в кишенях учасників угод і держчиновників. І звичайно ж, Максиму Шкілю і його кураторам ніяк не хочеться ділити ласі шматочки з конкурентами. Далі розповімо докладно про розміри укладених угод.

Хибна практика: тендери автодорів і їх переможці

Скарги на компанію Шкіля надходили не тільки від «Полтавабудцентра», а й від інших організацій, які, втім, виявилися менш наполегливими і не стали оскаржувати неправомірні дії тендерних комісій, які віддали контракти ТОВ «Автостради».

У Черкаській області, наприклад, був проведений тендер на виробництво дорожніх робіт на суму 600 млн грн., В якому виграла «Автострада». Другим учасником була компанія іншого «дорожника» Бахтіяра Сатпаева, який до цього моменту забирав кращі держзамовлення в області, а в цей раз виступив в якості формального учасника-конкурента. Цікаво, що конкурсні заявки всіх інших учасників були просто відхилені.

Варто, однак, звернути увагу, на неодноразові заяви про те, що саме перемогла компанія найменше відповідала заявленим вимогам.

Треба відзначити, що і колишні перемоги фірм Бахтіяра Сатпаева навряд чи можна було назвати заслуженими. Він також був вбудований в корупційну систему будівництва і ремонту доріг. Яким чином Шкілю вдалося відсунути людини, багато років перемагав у конкурсній боротьбі за найбільші об’єкти, поки залишається тільки здогадуватися. Так само, як і підприємства Максима Шкіля, фірми Сапаева користувалися послугами фінансових організацій для відмивання грошей, отриманих з держзакупівель.

З 2008 року фірми, що мають відношення до Бахтіяр освоїли понад 10 млрд грн., При тому, що курс долара до гривні тоді був на позначці 5 грн. за 1 американський долар. Найвідомішим тендером стали — запорізькі мости, на будівництво яких було виділено понад 3 млрд грн., І які так і не був закінчені.

Всього за 20 років Максим Вікторович Шкіль з підсобного працівника і вантажника перетворився на успішного бізнесмена, мецената, отримав три вищі освіти і ступінь кандидата наук. Чи не правда, дуже стрімка кар’єра. Вже до 23 років, коли інші ще тільки закінчують вуз, за ​​його спиною залишився запаморочливий кар’єрний ріст від вантажника мінералки до регіонального представника компанії, а потім партнера групи компаній з переробки граніту.

Ну а далі, з 2006 року просто казковий підйом. Шкіль став справжнім успішним бізнесменом, власником найбільших українських компаній, які виконують важливі проекти державного рівня — «Перша логістична компанія» і «Автострада», а крім того — власником розкішного автосалону «Ауді» в Одесі. Що ж, придивимося до його успіхам ближче.

Компанія «Автострада», очолювана Вакар Анатолієм Миколайовичем, фактично належить Максиму Вікторовичу Шкілю. Ця інформація анітрохи не ховається від широкої публіки. Більш того, сам Шкіль неодноразово говорив про це в своїх інтерв’ю, а інформація про це розміщена на сайті компанії.

Відкриття «Автостради» відбулося 15 квітня 2016 року, в тому ж році, в якому на пост міністра інфраструктури України був призначений Володимир Омелян. Це теж легко перевірити на сайті компанії.

Новостворену організацію чекав запаморочливий успіх. З самого моменту її відкриття і до теперішнього часу, жодного дня простою. Фірма просто завалена контрактами за державними замовленнями. Список виконаних робіт розміщений на її сайті.

Створювалася «Автострада» невипадково і далеко не спонтанно. Необхідність в ній виникла в зв’язку з запуском проекту «Go Highway», авторство якого належить Омеляну. Адже розпилювати держбюджети набагато безпечніше з уже перевіреними подільниками. Набагато простіше домовитися з перевіреним людиною і випустити на ринок нову, повністю підконтрольну фірму і розгорнути вже випробувану схему, ніж вербувати когось з уже діючих в цій галузі учасників ринку.

Цей проект, як і більшість, що просуваються Омеляном, був спрямований виключно на те, щоб отримати якомога більше коштів з державного бюджету та перекласти їх в приватні кишені. Як відомо, всі проекти Омеляна виявлялися зовсім невигідними Україні.

Нагадаємо! Відразу після закінчення вузу Омелян був прийнятий на роботу в МЗС фахівцем відділу НАТО, а вже по тому його включили в групу з контролю МЗС. Потім він працював в самих різних державних структурах — в посольстві, в мінекономіки, і в міністерстві фінансів. За час роботи висував ні один проект, гроші від якого не надходили в казну держави. Так, гроші з американського проекту Uber, відкритого в Україні з його ініціативи, йшли в дохід іноземних держав. Омелян підпорядкував собі «Укрзалізницю», яка в результаті його керівництва почала розвалюватися по швах. Розпили відбувалися настільки нахабно, що Омеляна навіть смикнув Гройсман.

У проектах Омеляна активно брав участь Максим Шкіль. Спочатку вони методично руйнували залізницю, а потім перейшли до розпилювання коштів, спрямованих на дорожні роботи.

Проект «Go Highway» презентував глава «Укравтодору» Словамір Новак. Діяльність цієї організації так само, як і зараз управлялася і контролювалася Кабміном України через міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Цей проект став справжнім подарунком для компанії Шкіля, що отримала його багатомільярдні підряди, ледь-ледь відкрившись. Один з найважливіших проектів країни був відданий на реалізацію порожній фірмі в рік призначення Омеляна міністром інфраструктури.

Шкіль завжди справно робив всю чорну роботу по відмиванню грошей з держбюджету, спочатку через «Першу логістичну компанію», що спеціалізувалася на залізничних перевезеннях «Укрзалізниці», а потім і через «Автостраду». Саме цим і пояснюється його запаморочливий комерційний успіх і отримання контрактів на щойно відкриту і зовсім «голу» фірму.

Ходили, правда, чутки про нібито наявні у «Автостради» афілійованим асфальтних заводах, але на перевірку, заводами цими виявилися голі ділянки землі. Ось як виглядає фото асфальтного заводу, який використовується компанією Максима Шкіля для отримання державних контрактів на виробництво дорожніх робіт в с. Стріжівка Вінницькій області.

Це фото з матеріалів справи з розслідування справи з тендерами Труханова.

Максим Шкіль далеко не новачок в корупційних схемах. До того, як зайнятися ремонтом доріг, він не менш успішно отримував прибутку від, створеної ним «Першої логістичної компанії», процвітаючого на залізничних перевезеннях. А трохи раніше (в 2015 році) Шкіль відкрив розкішний автосалон «Audi Центр Одеса Південь» з контрактом на офіційне дилерство Audi AG. Хто і за які кошти набуває в Україні розкішні дорогі автомобілі, які продавалися в салоні, все прекрасно знають. А про його німецьких партнерів цієї компанії читайте далі в статті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  3 основных категории швейных машин, которые вам рада предложить компания «BROTYPE»

Цікаво, що успіх Шкіля в комерційній діяльності настав якось раптово і, що важливо, збігся з приходом до влади команди Порошенко. Підприємницький талант його полягав в старанності і відтворенні корупційної схеми, зав’язаною і успішно випробуваної, спочатку на логістичної компанії, а потім перенесеної на дорожнє будівництво. На сегодняшний день по всем предприятиями, с которыми работала «Автострада» открыто и рассматривается большое количество дел в судах по всей территории Украины. Но при этом ни Максим Шкиль, ни директор «Автострады» к ответственности не привлечены.

Интересно! Собственник карьера в Житомирской области – «Первая логистическая компания».

Немного конкретики по стоимости дорожных работ «Автострады»

Один из самых первых конкурсов по госзакупкам, выигранный в Винницкой области поразил стоимостью, предложенной только-только созданной “Автострадой”. За 1 км дороги «Автостраде» платили около 23 млн грн. Для того чтобы было понятно, о чем идет речь, приведем стоимость 1 км дороги на трассе Киев-Чоп. Она составила 9,6 млн грн. Похожий объект — участок дороги Одесса-Рени, средняя стоимость 1 км — 13 млн грн.

Отсылка к высокому качеству материалов и работ несостоятельна. И этому имеются доказательства, собранные следователями и подтвержденные экспертами. Согласно материалам уголовного дела №127/11168/19 от 22 апреля 2019 ООО СУНП «Автострада» умышленно уменьшало состав покрытия с целью снизить его себестоимость.

Если знать обо всех подробностях деятельности «Автострады» и то кому она принадлежит, не приходится удивляться тому, что совсем недавно организованная фирма с асфальтом сомнительного качества и заоблачной стоимостью 1 км дороги, отодвигает в сторону всех своих конкурентов — известных и имеющих немалый опыт в дорожном строительстве. Безусловно, понятно, что интересы фирмы лоббировались из министерского кресла Владимиром Омеляном. Только вот вопрос, в чьих интересах действовал министр инфраструктуры и Максим Шкиль.

Если кто-то пытался проявить принципиальность и не допустить к участию в тендерах «Автостраду», в соответствующие инстанции сразу же направлялась жалоба и, не без помощи министра Омеляна, компанию возвращали в состав участников тендера. А потом она еще и оказывалась победителем.

На фоне всех этих офшоров, министерских лобби и заранее распределенных тендеров вполне логичным выглядит назначение директором «Автострады» Викара Анатолия Николаевича, прежде работавшего в Управлении транспорта ОГА Винницкой области.

Безусловно, назначение — это неслучайно и большинство выигранных тендеров в Винницкой области — яркое тому подтверждение. На долю соседней Черкасской области приходится лишь малая часть всех контрактов “Автострады”. Но там есть другой доверенный подрядчик, о котором мы упомянем еще в нашем расследовании. Одним словом, вывод напрашивается сам собой – Максим Шкиль очень важная составляющая часть коррупционного спрута в отрасли дорожного строительства, опутавшего всю Украину. Не менее серьезно выглядит и другой проект с участием Шкиля, где он имел гораздо большее территориальное влияние.

Еще раз про «Укрзализныцю», Омеляна и Шкиля

В свое время Омелян выстоял в борьбе за возможность управлять «Укрзализныцей», развернувшейся между ним, Гройсманом и Бальчуком. Почему это победа была так важна для министра инфраструктуры прекрасно знает Максим Шкиль, собственник «Первой логистической компании», которая непосредственно связана с инфраструктурными объектами «УЗ». Омелян активно лоббировал интересы «ПЛК», обеспечивая ее выгодными контрактами с невероятными дисконтами на аренду подвижного состава.

«Укрзализныця» потихонечку терпела убытки, зато карманы участников коррупционной схемы набивались по полной программе. Ведь все остальные организации платили за аренду, как и положено, согласно установленным тарифам, и конкурировать с компанией Шкиля никак не могли. Пока остальные еле сводили концы с концами, Шкиль получал огромные прибыли и даже приобретал в собственность вагоны.

Понятно, что и Шкиль и Омелян — это всего лишь звенья в цепи, доставляющей деньги более серьезным людям. Но урон, приносимый ими собственной стране, колоссален. Только за 2017 год оценка потерь от их деятельности для железной дороги обернулась двумя миллиардами. Это только урон, нанесенный «УЗ», прибавьте к нему неуплаченные налоги, запланированные расходы «ПЛК» и доходы, которые должна была получить «Укрзализныца» и эта сумма вырастет в несколько раз. Вот о каких деньгах идет речь. За счет разорения «УЗ» набивались частные заграничные счета главных действующих лиц и из покровителей.

Прибавьте к ним деньги, полученные «ПЛК» по тендерам на перевозку грузов. При этом даже налоги платились мизерные. Решение задачи о том, как снизить налоги — элементарно, за счет фиктивных предприятий резко снижался уровень рентабельности сделки, ее затратная часть по бумагам значительно увеличивалась, а на деле фиктивные фирмы переправляли деньги в офшоры. При миллиардных доходах, притом, что всю работу выполняла «УЗ», компания Шкиля платила минимальные 200-300 тысяч гривен налогов.

Уголовные дела и доказательства: кого и как привлекают по схемам Шкиля

После смены руководства страны было возбуждено несколько уголовных дел, фигурантами которых выступали руководители и ответственные лица компании «Автострада».

Вот данные из материалов дела №127/11168/19 от 22 апреля 2019 года.

В ходе досудебного разбирательства в рамках уголовного производства, возбужденного Следственным управлением ГУНП по заявлению ГО, Всеукраинская специальная коллегия по вопросам борьбы с коррупцией и организованной преступностью, было установлено следующее.

В течение 2018 Службой автомобильных дорог в Винницкой области Государственного агентства автомобильных дорог Украины ЕГРПОУ 25845655 проводились тендерные закупки работ по капитальному ремонту автомобильных дорог Винницкой области. Победителем конкурса стало ООО Совместное Украинско-немецкое предприятие «Автострада». Эта же организация была привлечена в качестве субподрядчика Госпредприятием «Винницкий облавтодор», для укладки верхнего слоя дорожного покрытия, щебеночно-мастичной асфальтобетонной смеси – 20 (ЩМАС 20).

Проведенными оперативно-следственными мероприятиями было установлено, что должностные лица ООО «Автострада» при изготовлении ЩМАС-20 на асфальтобетонном заводе в с. Стриживка Винницкого района, Винницкой области занижали содержание дорогостоящих добавок Wetflix ВЕ, Sasobit, Viatop 66, Licomont, в результате чего завладели средствами бюджета…

По этому эпизоду уже есть решение как в хозяйственной, так и в криминальной части. Главные действующие лица коррупционной схемы при этом никак не затронуты, ответственность понесли мелкие сошки, исполняющие незаконные распоряжения своих вышестоящих руководителей.

Дорожные контракты, обремененные необходимостью перечисления откатов в офшорные зоны, не выглядели бы столь привлекательными и за них не шла бы такая ожесточенная борьба, если бы при изготовлении смесей выполнялись ГОСТы, а при укладке соблюдались СНИПы, выплачивались все налоги, осуществлялся должный контроль. И преступные доходы бы улетучились, и частота ремонтных работ резко сократилась, потому что асфальт не сходил бы зимой вместе со снегом и не трескался. Но ведь это совсем невыгодно теневикам, которым придется расстаться со своими миллиардными доходами, полученными откатами и надежно скрытыми в офшорах.

А вот доказательства, касающиеся откатов и офшоров. Смотрим дело № 569/23537/18 от 14 декабря 2018 года.

Здесь правоохранительными органами установлен факт фиктивной предпринимательской деятельности, имевшей место в период с 2017 по 2018 год. Иными словами, выявлены «отмывание» и вывод денег через фиктивные предприятия, созданные специально для проведения этих операций и ничего, СП Автострада до сих пор выигрывает тендеры и если посмотреть сейчас борется за тендер в почти 500млн гривен.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  "Слуга народу" - "кнопкодав", Сергій Литвиненко пов'язаний з вбивством майданівця - Луценко

Офшорные зоны, украинские налоги и учредители фирм Максима Шкиля

В 2016 ООО «Мосткомбуд – МКБ» преобразовано в ООО «Совместное Украинско-немецкое Предприятие «Автострада»». Что касается немецкой составляющей то предприятие стало совместным благодаря участию Цахариас Вальтера, который имеет соответствующее гражданство. Но речь в данном случае идет не о нем лично, он в этом деле сторона третья, а о его одноименной компании, зарегистрированной в офшорной зоне Португалии на острове Мадейра – Цахариас Интернейшнл Проджектс «Zacharias International Projects» (укр. Цахаріас Інтернейшнл Проджектс). Именно она представляла интерес для Шкиля и его компаньонов.

По офшорной зоне на Мадейре неоднократно делали заявления члены Евросоюза, об этом неоднократно писали европейские СМИ. Несложно сделать вывод о том, что некий гражданин Германии Цахариас Вальтер и его офшорная компания как раз и есть тот самый канал по выводу денег из Украины с целью избежать уплаты налогов.

Здесь важно отметить один феномен деятельности немецко-португальской компании. Загадочный иностранец Цихарес Вальтер и его офшорная компания работают только с фирмами Максима Шкиля. Никаких контрактов и взаимодействий с другими компаниями нет, дела ведутся исключительно с организациями Максима Викторовича. А потому легко сделать вывод, что услуги, поставляемые этой офшорной компании фирмам Шкиля, являются фиктивными, деньги, за них перечисленные, остаются в офшорах и переходят Шкилю, его кураторам, покровителям и компаньонам. Вот перечень организаций, с которыми работает Цахариас Интернейшнл Проджектс:

ООО СП «АВТОСТРАДА»;

ООО «ГИРПРОМТЕХНИКА»;

ООО «БЕХОВСЬКИЙ ГРАНИТНИЙ КАРЬЕР»;

ООО «УНСП «АВТОБАН».

Всё это организации бенефициаром которых является Максим Викторович Шкиль — украинский предприниматель, глава комитета по развитию предпринимательской деятельности Ассоциации налогоплательщиков Украины

Цахариас не единственный немец, предоставляющий фиктивные услуги Шкилю с целью вывода денег в офшорную зону. В трех его компаниях участвовал некто Мартин Манфред Ерих. Вот эти организации:

«Гирпромтехника»;

«Беховский гранитный карьер»;

ООО «Унсп «Автобан».

По последним имеющимся у нас данным, руководитель всех 3 фирм – Гнений Евгений Викторович.

Перерегистрация, связанная с превращением ООО «Мосткомбуд- МКБ» в ООО Совместное немецко-украинское предприятие «Автострада», была произведена в 2016 году на основании протокола от 12.07.2016 года.

Чуть позже из совместного предприятия компания превращается в чисто украинскую организацию, путем вывода одних фиктивных предпринимателей из состава учредителей и ввода других фиктивных участников. Некоторое время «Автострадой» руководил Сергей Александрович Скакун, подписывавший тендерные заявки.

В момент, когда предприятие имело статус совместного, и было оформлено через офшор на фиктивного гражданина Германии, собственником от украинской стороны числился Волощук Владимир Серегеевич. И только потом «Автостраду переоформили» на Максима Шкиля, а с офшорной компанией заключили фиктивные договоры. Такой долгий путь волей-неволей наталкивает на мысль, что Шкиль является хотя и довольно влиятельным, хорошо оплачиваемым, но наемным менеджером во всей этой коррупционной истории. В ту же копилку можно отправить и ООО «Беховский Гранитный карьер», собственником которого является все тот же Максим Шкиль. А Волощук участвовал еще и в компаниях ООО «Автострада групп» и ЧП «Строй-Ленский» .

Скакун — числился в ООО «Запад Гранит сервис» и в ООО «3С Групп», причем последняя компания числится за Максимом Шкиль и Татьяной Шкиль, а управляется через кипрскую офшорную компанию БЕРНАДОР ХОЛДИНГЗ ЛИМИТЕД (BERNADOR HOLDINGS LIMITED), которая имеет 80%. И надо же, какое совпадение, именно «Бернадор Холдинг Лтд» представляет продукцию Audi в Украине – 3С Групп (англ. 3S GROUP LIMITED LIABILITY COMPANY (3S GROUP LLC). Эта информация взята с сайта «Audi Центр Одесса Юг», той самой компании, которая продает дорогие автомобили Ауди и принадлежит Максиму Шкилю.

Шкиль может быть спокоен: новое правительство и коррупционные схемы в дорожном строительстве

В связи со сменой руководства страны, участники коррупционных дорожных схем поначалу вроде как притихли и даже несколько приуныли. Однако, спустя некоторое время поняли, что на местах ничего не меняется и продолжили свои гешефты, нисколько не сомневаясь в возможности продолжения деятельности и последующей безнаказанности.

Вот, например, Максим Викторович Шкиль не только не привлечен к ответственности, но даже назначен главой комитета по развитию предпринимательской деятельности Ассоциации налогоплательщиков Украины. Порошенко пускается в плаванье на самой дорогой яхте мира, а Омелян рассуждает о том, что в процессе следствия, правоохранительными органами у него не найдено дорогой недвижимости, огромных счетов в офшорах и тонн наличных денег. А все очень просто. Не искали именно там, где все это находится.

На дороги в 2018 году выделили более 50 миллиардов гривен, а это почти 2 миллиарда долларов. Об их успешном освоении Омелян отчитался. Но дороги по-прежнему в ужасном состоянии и требуют ремонта, хотя бы ямочного. И если Омеляну хотя бы формально выдвинули хоть какие-то обвинения, то Шкилю совершенно ничего не предъявлено. Неправда ли интересно. А может быть все дело в том, что он нужен кому-то для продолжения работы в том же направлении?

Вот, например, новый премьер-министр Гончарук сообщил, что ямочных ремонтов в стране больше не будет, а это значит, и суммы контрактов будут исключительно высокими. Правительство, оказывается, уже одобрило новую дорожную стратегию на 2020 год, выделив в Дорожный фонд – 66 млрд грн.

При этом 31,5 из них — это наши с вами деньги из госбюджета, а 20,5 млрд грн. – средства, полученные от международных организаций, полученных на неизвестных нам с вами условиях. Как и чем мы будем расплачиваться с ними знают только те, кто подписывал соответствующие соглашения, и кто будет новым выгодоприобретателем по новым дорожным контрактам.

Но и это еще не все. Рада рассмотрит два законопроекта №2661 “О внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины” и №2660 “О внесении изменений в закон Украины о государственном бюджете Украины на 2020 год”. (прим. 16.01.2020 проект поддержало 337 из 339 депутатов). Итого — 86 млрд грн. А что с дорогами, на которые уложено некачественное покрытие? Их теперь вообще не будут ремонтировать, или премьер планирует заново перекладывать асфальтное покрытие на недавно отремонтированных Шкилем дорогах?

Выходит, что Шкиль и его «Автострада» очень пригодятся новому правительству, добавляющему миллиарды гривен, к уже и без того раздутым бюджетам. Возможно, именно поэтому новые властники отпускают старых, лелея надежду на то, что с ними в недалеком будущем поступят так же. Мягко пожурят за ошибки в декларации и позволят отбыть за рубеж к ожидающим их там миллионам. К слову, третий ребенок Омеляна был рожден в США и имеет гражданство этой страны.

А вот такие как Максим Шкиль, похоже, выгодны для любой власти.

Читайте также: Максим Шкиль: как из зиц-председателя семьи Януковича делают дорожным магнатом при Зеленском

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: