Борис Ушерович – мільярди на крові та іспанські вілли: як розшукуваний перетворив кіпрську Mettmann на гігантський ландромат для російських грошей

Європейська фінансова система зіткнулася з безпрецедентним викликом через діяльність розшукуваного російського бізнесмена Бориса Ушеровича, який зумів інтегрувати корупційні капітали групи компаній 1520 у легальне поле Європейського Союзу. Поки в Росії восени 2025 року триває закритий судовий розгляд справи про багатомільярдні хабарі верхівці силових структур, сам Ушерович через розгалужену мережу підставних фірм вибудував справжній фінансовий шлюз на Кіпрі та в Іспанії. Центральним вузлом цієї схеми стала компанія Mettmann Public Company Limited, яка під маскою публічності та лістингу на Кіпрській фондовій біржі легалізує активи, отримані від розкрадання державних коштів Російської залізниці.

Архітектура обману крізь призму публічного статусу та біржових маніпуляцій

Перетворення Mettmann із приватної структури на публічну компанію 30 грудня 2022 року стало стратегічним кроком для обходу систем фінансового моніторингу, оскільки статус учасника ринку Emerging Companies Market створює ілюзію прозорості та підзвітності. Проте за фасадними звітами прихована загрозлива фінансова аномалія, де станом на кінець 2024 року загальні активи групи сягнули 88 052 832 євро, тоді як власний капітал становить лише мізерні 3 630 334 євро. Така колосальна залежність від запозичень прямо вказує на те, що компанія функціонує не як реальний бізнес, а як транзитний коридор для позикових коштів невідомого походження. Ключовим інструментом накачування системи грошима став випуск корпоративних облігацій на суму 50 000 000 євро з терміном погашення у 2030 році. Найбільш підозрілим є той факт, що значна частина цих паперів на суму понад 11,8 мільйонів євро була випущена в обмін на пряму готівку, що є класичною ознакою відмивання тіньових активів через інструменти ринку капіталу.

Російський десант у раді директорів та арабський шлюз для транзиту капіталу

Управлінська вертикаль Mettmann навіть не намагається приховати свої корені, залучаючи до керівництва осіб, які роками працювали на корупційну імперію Ушеровича. Олександр Мізгунов, колишній співробітник структур 1520, не лише входить до ради директорів, а й володіє часткою в капіталі компанії. У травні 2025 року склад керівництва посилили Наталією Назаровою, що підтверджує незмінність курсу на обслуговування інтересів російських бенефіціарів попри міжнародні санкції. Важливим елементом безпеки операцій є залучення секретаря Fidusol LTD під керівництвом Джозефа Цираккіса, чий підрозділ Fidusol Overseas LLC в ОАЕ спеціалізується на маркетингу компаній у регіоні Близького Сходу. Це створює ідеальні умови для переміщення коштів між Європою та Еміратами, які стали головним притулком для російських капіталів після початку повномасштабної агресії проти України.

Іспанська експансія під керівництвом футбольних номіналів та довірених осіб

Кінцевою точкою призначення для очищених грошей стала елітна нерухомість у Марбельї, де Mettmann розгорнула масштабну інвестиційну діяльність через мережу іспанських дочірніх структур. Головним виконавцем на місці виступає колишній футболіст Борха Мерайо Перез, який очолює компанії Nostos Camojan SL та Sword Dragon SL. Останню Ушерович контролював особисто з 2015 року, що є незаперечним доказом прямого зв’язку між розшукуваним злочинцем та нинішньою публічною групою на Кіпрі. Сума виданих кредитів іспанським партнерам станом на червень 2025 року перевищила 85 мільйонів євро, причому левова частка фінансування спрямовується забудовнику Prestige Expo SL, яким керують Юрій Савінов та Віталій Рущинський. Ця фінансова піраміда тримається на постійному перехресному кредитуванні, де кошти від проданих на біржі облігацій миттєво перетворюються на безповоротні позики для іспанських вілл.

Цинічна маска благодійності як засіб репутаційного відбілювання

Найбільш зухвалим елементом стратегії захисту ландромату Ушеровича є використання української тематики для прикриття брудних фінансових операцій. Компанія Prestige Expo SL, будучи ключовим реципієнтом грошей від Mettmann, виступала спонсором благодійних заходів у Марбельї для збору коштів на потреби ЗСУ. Така активність є навмисною маніпуляцією, розрахованою на створення імунітету проти розслідувань європейських спецслужб. Спонсоруючи заходи за участі українських зірок, Савінов та його іспанські партнери намагаються легітимізувати капітал, який фактично був викрадений із бюджету країни-агресорки та відмитий через кіпрські офшори. Це дозволяє росіянам не лише зберігати активи в ЄС, а й отримувати публічні подяки, приховуючи справжню природу коштів, що стоять за їхніми «інвестиціями» в нерухомість.

Чорногорський транзит та повний провал європейського комплаєнсу

Діяльність групи охоплює також Балкани, де Mettmann володіє компанією Ortiga DOO, що була заблокована національним реєстратором Чорногорії у 2021 році, але пізніше реанімована для володіння земельними ділянками. Участь чорногорського Adriatic Bank AD у капіталі групи лише додає непрозорості, створюючи додатковий рівень захисту для транзакцій. Попри збитки у розмірі 1 356 122 євро за результатами 2024 року, група продовжує залучати десятки мільйонів євро зовнішнього фінансування, що було б неможливим для будь-якої легальної структури з аналогічними показниками. Цей кейс демонструє системну вразливість європейських фінансових регуляторів, які дозволяють фігурантам міжнародного розшуку використовувати інструменти публічного ринку для відмивання сотень мільйонів євро під носом у правоохоронних органів.

Геополітика тіньових капіталів: системний аналіз іспансько-кіпрського ландромату Бориса Ушеровича через Mettmann Public Company Limited

Процеси глобалізації фінансових ринків та інституційна прозорість європейських юрисдикцій, попри їхню декларативну суворість, продовжують використовуватися як інструментарій для легалізації капіталів сумнівного походження. Особливе місце в цій архітектурі посідають структури, що поєднують у собі статус публічних компаній, лістинг на європейських біржах та глибоке коріння в корупційних схемах пострадянського простору. Справа Бориса Ушеровича, співвласника групи компаній «1520», та його зв’язок із кіпрською структурою Mettmann Public Company Limited є хрестоматійним прикладом того, як інструменти ринку капіталу — облігації, кредитування та прямі інвестиції — можуть бути інтегровані в єдиний механізм транзиту та «очищення» активів у масштабах сотень мільйонів євро.

Генезис корупційної мережі: від російських залізниць до європейських курортів

Історія формування капіталу Бориса Ушеровича нерозривно пов’язана з діяльністю групи компаній «1520», яка протягом тривалого часу була монопольним підрядником ВАТ «Российские железные дороги» (РЖД). Масштаб корупційного скандалу, що вибухнув навколо цієї групи майже десять років тому, став одним із найбільших в історії сучасної Росії. Слідство встановило систему масштабного розкрадання державних коштів через завищення вартості контрактів та виведення грошей у тіньовий сектор. Ключовим елементом системи безпеки цієї схеми був полковник Дмитро Захарченко, у якого під час обшуків було вилучено готівку на суму близько 8,5 мільярдів рублів. За версією правоохоронних органів, Ушерович та його партнери забезпечували систематичну виплату хабарів верхівці силових структур для покриття злочинної діяльності та гарантування нових підрядів.

Після початку активних слідчих дій Ушерович встиг покинути межі Російської Федерації, знайшовши притулок у Європі. Попри оголошення в міжнародний розшук, його бізнес-активність не припинилася, а трансформувалася в складну мережу холдингів. Восени 2025 року російський суд розпочав заочний розгляд справи Ушеровича в закритому режимі, що підкреслює як політичну чутливість питання, так і ймовірне небажання реальної екстрадиції фігуранта, який володіє інформацією про фінансові потоки вищого керівництва РФ. У цей же час у центрі Європи розгортається діяльність Mettmann Public Company Limited, яка виступає вузловою точкою для операцій, що мають ознаки «ландромату» — системи для розмивання походження коштів через багаторазові транзакції між пов’язаними особами в різних юрисдикціях.

Корпоративна архітектура Mettmann Public Company Limited: від приватності до публічності

Кіпрська компанія Mettmann Public Company Limited (раніше діяла як приватна структура) здійснила стратегічний перехід у статус публічної компанії 30 грудня 2022 року, коли її акції були допущені до торгів на ринку Emerging Companies Market (ECM) Кіпрської фондової біржі (CSE). Цей крок є критично важливим для розуміння механізму легалізації. Статус публічної компанії автоматично накладає на неї певні зобов’язання щодо звітності, що в очах банків та регуляторів створює ілюзію прозорості. Однак для структур, пов’язаних із виведенням капіталу, це також дає можливість випуску облігацій та залучення фінансування, яке формально вважається ринковим.

Аналіз фінансового стану групи станом на 2024–2025 роки демонструє аномальне зростання активів при мінімальному власному капіталі. Загальна сума активів групи на кінець 2024 року становила €88 052 832, що є значним стрибком порівняно з €57 510 226 у 2023 році. При цьому чисті активи становлять лише €3 630 334, що свідчить про надзвичайно високу залежність від позикового капіталу.

Структура власності компанії станом на червень 2025 року також містить цікаві деталі. Мажоритарним акціонером є Звонко Мікович (82,5%), проте участь у капіталі Adriatic Bank AD (Чорногорія) з часткою 10,53% та Олександра Мізгунова з часткою 2,6% вказує на змішаний характер капіталу, де поєднуються балканські банківські структури та особи, безпосередньо афілійовані з Ушеровичем.

Людський фактор та професійні фасилітатори

Діяльність Mettmann забезпечується групою менеджерів та консультантів, чиї біографії безпосередньо перетинаються з колишніми активами групи «1520». Олександр Мізгунов, який входить до ради директорів, є не просто акціонером, а й колишнім співробітником структур Ушеровича в Росії. У травні 2025 року до ради директорів була призначена Наталія Назарова, що підсилило російський вектор в управлінні компанією, попри санкційний тиск на громадян РФ у фінансовому секторі ЄС.

Важливу роль у функціонуванні мережі відіграє професійний сервіс-провайдер Fidusol LTD, який виконує функції секретаря компанії. Керівником фірми є Джозеф Цираккіс, адвокат із британською освітою та глибоким досвідом у сфері комплаєнсу та M&A. Проте найбільший інтерес викликає підрозділ Fidusol Overseas LLC в ОАЕ. Емірати стали ключовим хабом для російського капіталу після 2022 року, а спеціалізація Fidusol на «маркетингу компаній в Еміратах та регіоні MENA» створює ідеальний шлюз для перекачування коштів між кіпрськими публічними інструментами та непрозорими арабськими структурами.

Ще одним ланцюжком, що веде до родини Ушеровича, є Jacomo Company Limited. Директорка цієї фірми, Алла Шульга, одночасно працювала у Victory Corporate Finance (Cyprus) Limited — компанії, що належить дружині Бориса Ушеровича, Єлені. У 2024 році Mettmann кредитувала Jacomo, що фактично означає пряму фінансову підтримку структур, пов’язаних із родиною втікача-бізнесмена.

Фінансовий інжиніринг: облігації та кредитні петлі

Механізм роботи Mettmann як «ландромату» базується на створенні складних боргових інструментів. У листопаді 2023 року компанія випустила 500 000 корпоративних облігацій номіналом €100 кожна на загальну суму €50 000 000 під 4% річних із погашенням у 2030 році. Важливим є не сам факт випуску, а спосіб їх розміщення. Згідно зі звітом за червень 2024 року, лише частина облігацій на суму €11 886 400 була випущена в обмін на готівку. Решта суми була використана для реструктуризації існуючих боргів та конвертації позик. Це класична схема «очищення» боргів: замість непрозорих приватних позик від сумнівних офшорів на балансі з’являються офіційні біржові облігації.

Крім облігацій, Mettmann активно залучає кредити від «третіх сторін». У 2024 році було укладено угоди на отримання фінансування в розмірі €50 млн, з яких €15 млн були отримані протягом першого півріччя. Одночасно з цим компанія сама виступає кредитором для своїх «партнерів». Станом на червень 2025 року сума виданих кредитів досягла €85 млн. Такий кругообіг грошей (запозичення великих сум і миттєве перехресне кредитування) дозволяє розмити джерело походження первинного капіталу. Кошти, що зайшли як «готівка за облігації», змішуються з позиками від пов’язаних осіб і виходять із системи вже як інвестиційні кредити для купівлі нерухомості.

Іспанський експансіонізм та роль Борхи Мерайо Переза

Основним напрямком інвестування для Mettmann стала елітна нерухомість у Марбельї (Іспанія). Для реалізації цих проектів використовується мережа іспанських компаній, якими керує Борха Мерайо Перез, колишній професійний футболіст. Використання спортсменів або медійних осіб як «номіналів» або фронтменів бізнесу є поширеною практикою для відволікання уваги регуляторів від реальних бенефіціарів.

Одним із ключових активів у цьому ланцюжку є Sword Dragon S.L. Ця компанія була придбана Mettmann у серпні 2022 року за €156 453, причому оплата здійснювалася за рахунок дивідендів. Реєстри свідчать, що з 2015 року Sword Dragon S.L. керував особисто Борис Ушерович, а пізніше — Оксана Хаджипавлоу, яка була директором і в кіпрській Mettmann. Це прямий доказ того, що Mettmann є правонаступником або інструментом консолідації активів, які раніше належали Ушеровичу напряму.

У 2024-2025 роках експансія посилилася:

• Nostos Camojan S.L.: У листопаді 2024 року Mettmann отримала 41,67% акцій цієї новоствореної компанії за символічні €1250. Керівником у 2025 році став Борха Мерайо Перез.
• Muscle Beach S.L.: Mettmann викупила 50% акцій за €1 000 000 у 2024 році. Директором є Артем Савінов.
• Prestige Expo S.L.: Ця компанія є одним із найбільших отримувачів кредитів від Mettmann. Вона займається забудовою елітної нерухомості та лайфстайл-центрів. Серед її директорів у різні часи були Юрій Савінов та Віталій Рущинський.

Парадокс благодійності та репутаційна «відмивка»

Одним із найбільш цинічних елементів діяльності мережі Ушеровича є використання благодійності для створення позитивного іміджу в умовах війни Росії проти України. У 2023 році компанія Prestige Expo S.L. виступила партнером благодійного вечора в Марбельї, де збиралися кошти на підтримку Збройних Сил України. Директор фірми Юрій Савінов та керівник низки пов’язаних структур Борха Мерайо отримали публічні подяки від українських волонтерів та артистів за свій внесок.

З погляду фінансової розвідки, така активність класифікується як «reputation laundering» (репутаційна відмивка). Спонсоруючи заходи на підтримку України, особи, чий капітал має російське корупційне походження, створюють собі захисний бар’єр від можливих санкцій та розслідувань. Це дозволяє їм аргументувати свою «лояльність» до європейських цінностей та дистанціюватися від режиму в РФ, хоча в основі їхнього бізнесу лежать кошти, виведені з російської державної системи, яка і фінансує агресію. Присутність Олександра Мізгунова та Наталії Назарової в раді директорів материнської компанії Mettmann підкреслює, що реальний контроль залишається в руках громадян країни-агресорки.

Балканський вузол та чорногорські активи

Крім Іспанії та Кіпру, мережа активно використовує юрисдикцію Чорногорії. Компанія Ortiga D.O.O. була придбана Mettmann у червні 2022 року за €6000. Незважаючи на низьку ціну придбання, ця компанія володіє земельними ділянками. Цікаво, що в 2021 році Ortiga перебувала у списку заблокованих компаній національного реєстратора Чорногорії, що може свідчити про її використання для транзитних операцій у минулому.

Участь Adriatic Bank AD у капіталі Mettmann також є сигналом про інтеграцію схеми в банківський сектор Балкан. Банк з офісом у Подгориці забезпечує необхідну фінансову інфраструктуру для обслуговування потоків, що йдуть із Росії через Кіпр до Адріатичного та Середземного морів.

Аналіз фінансової звітності: ознаки системних ризиків

Фінансова звітність Mettmann Public Company Limited за 2023–2024 роки, аудована компаніями BDO та MKS Audit & Consulting, містить ряд приміток, що вказують на специфічний характер бізнес-моделі. Компанія застосовує складні моделі оцінки очікуваних кредитних збитків (ECL) відповідно до IFRS 9, що є критичним при обсягах виданих позик у €85 млн. Проте, як зазначається в аудиторських звітах, основна частина активів — це саме дебіторська заборгованість від партнерів, а не фізичні активи.

Такий дисбаланс, де вартість реальної нерухомості в десятки разів менша за обсяг фінансових зобов’язань та виданих позик, характерний для структур, що займаються «прокачуванням» капіталу. Кошти заходять у систему через облігації або кредити від акціонерів, а виходять як позики «партнерам», які вже на місцях у Марбельї купують реальні об’єкти. Сама ж Mettmann залишається «чистим» посередником, чиї акції котируються на біржі.

Висновки та стратегічні наслідки

Аналіз діяльності Mettmann Public Company Limited дозволяє стверджувати, що ми маємо справу з високотехнологічним «ландроматом» нового покоління. Якщо раніше для виведення грошей використовувалися прості фірми-одноденки, то сьогодні Борис Ушерович та його партнери використовують публічну компанію в юрисдикції ЄС (Кіпр), лістинг на фондовій біржі та складні інструменти ринку капіталу.

Основні елементи цієї схеми:

1. Інституційна легітимізація: Використання статусу публічної компанії для обходу первинних фільтрів фінансового моніторингу.
2. Географічна диверсифікація: Тріада Кіпр — Іспанія — ОАЕ (через Fidusol Overseas) забезпечує безпечний транзит капіталу з Росії в обхід санкцій.
3. Персональна афіліація: Прямі зв’язки директорів (Мізгунов, Назарова, Хаджипавлоу) та контрагентів (Шульга, Victory Corporate Finance) з родиною Ушеровича.
4. Репутаційне прикриття: Фінансування українських благодійних ініціатив як засіб нейтралізації уваги з боку європейських правоохоронних органів.

Незважаючи на те, що російська влада офіційно «шукає» Ушеровича, функціонування такої масштабної мережі навряд чи можливе без мовчазної згоди або координації з певними групами впливу всередині РФ. Mettmann виступає не просто інвестиційним фондом, а вузлом злиття та поглинання, що дозволяє зберігати та примножувати корупційні капітали, перетворюючи їх на легальну європейську нерухомість. Для європейських регуляторів цей кейс є серйозним викликом, оскільки він демонструє вразливість ринків Emerging Companies до проникнення капіталів, пов’язаних із міжнародним розшуком та масштабною корупцією. Без ретельної перевірки джерел походження коштів, що стоять за випусками облігацій таких компаній, європейська фінансова система залишатиметься «тихою гаванню» для фігурантів справ про розкрадання мільярдів у країнах Східної Європи.