Артем Компан – коррупция или профнепригодность? Как директор «Е Энергия» годами загонял страну в «искусственные» газовые долги, а теперь пытается пролезть в «Нафтогаз»
Облгази – під арештом, а газзбути – залишилися без клієнтів: Дмитро Фірташ за крок від втрати монополії на ринку газу України, що одразу вдарить по кишенях «газовиків-намісників», але миритися з цим вони не збираються. Тож, звісно, мітять в «Нафтогаз», якому дістануться активи. Наша редакція провела власне розслідування та з’ясувала, як Артем Компан намагається виторгувати «хлібну» посаду в «Нафтогазі», у скільки його «діяльність» вже обійшлася державі та олігарху, і, звичайно, чого чекати простим українцям. Але про все – до ладу.
Компан – директор «ЙЕ Енергії», найбільшого постачальника газу для населення, а разом з тим і найбільшого «фінансового тягаря» для країни. Наше джерело повідомило, що Компан «під шумок» націоналізації планує пролізти до «Нафтогазу» та стати куратором державних облгазів. Ми вирішили пильніше придивитися до «успішного топменеджера», (саме так себе в нещодавньому інтерв’ю рекомендує Компан) та виявили чимало цікавого.
Від звичайного слюсаря в облгазі до директора найбільшого постачальника газу в Україні «ЙЕ Енергія». Схоже на «американську мрію». Насправді ж усе простіше – типовий український «сімейний підряд». Щоб приховати родинні зв’язки та багатомільйонні статки, після одруження посадовець взяв прізвище дружини. Його справжнє – Френкель.
Батько і дядько посадовця – «газовики-старожили». Дядько – ФРЕНКЕЛЬ ЮРІЙ ДАВИДОВИЧ з 2012 по 2014 рік був Головою правління ПАТ «Дніпрогаз». Батько – ФРЕНКЕЛЬ ІГОР ДАВИДОВИЧ працював на ключових посадах в ПАТ «Житомиргаз» та «Сумигаз». Факт у тому, що місця роботи Компана збігаються з його родичами. Справжній кар’єрний ривок Компан здійснив у 2014 році, якраз під час каденції дядька, очолив «РГК-трейдинг», котра згодом була перейменована в «ЙЕ Енергія».
Окрім основної діяльності, Компан ще й «успішний» підприємець, щоправда, свої активи громадськості не демонструє. На родину записані цегельні заводи, турагентства, енергетичні компанії, трастовий фонд, агентство з нерухомості, мережі АГЗС (Автомобільних газозаправних станцій) та автосалони.
Більшість активів були придбані якраз після призначення директором «ЙЕ Енергія» (тодішня назва «РГК-трейдинг»). Офіційно усі бізнеси збиткові. З відкритих реєстрів відомо: на компанії оформлені десятки земельних ділянок, елітна нерухомість та дороговартісні автомобілі.
Та ось, чого не знайти у відкритих джерелах – це російське громадянство Компана та елітну нерухомість в центрі Москви за понад 16 мільйонів доларів. Звісно, щоб приховати сліди, нерухомість придбана не напряму, а через інвестиційний фонд PPF Real Estate Holding.
Торік «газовик» обзавівся двома поверхами бізнес-центру преміум-класу «Метрополіс». Звідки гроші – пан Компан коментувати відмовляється. Зрозуміло, або Фірташ, або держава не дораховується у своїх кишенях. А може обоє? Ми розмотали цей корупційний клубок, який, імовірно, зацікавить як правоохоронні органи, так і, безпосередньо, партнерів Компана.
Корупція в газовій сфері України – явище звичне. Відточена роками схема працює за простим принципом: купують в держави «дешевий» газ, начебто, для населення та продають промисловості за ринковими цінами, маніпулюючи з об’ємами газу. Різниця іноді сягала до п’яти гривень на кубометрі, а це мільйони доларів у неконтрольованій готівці.
Торік, через так званий «газ подвійного призначення», на всю країну прогримів гучний енергоскандал. «Нафтогаз» на чолі з Андрієм Коболєвим мав продавати газ постачальникам за пільговою ціною собі в мінус. Збитки – компенсувала держава. Ціна та обсяги для кожного постачальника встановлювалися індивідуально. Найбільш привабливі умови отримала компанії «ЙЕ Енергія» – 7,42 тис. грн за тис куб м. Решта купували від 7,9 тис. грн до 8,8 тис. грн.
Тобто, Компан «чудом» отримав мегавигідний контракт на постачання 6 мільярдів кубометрів газу населенню. Нерівні умови – це лише «квіточки». Заборони на продаж газу «наліво» угода не передбачала. Цим і скористалися. Лише за перший місяць «ЙЕ Енергія» продала промисловості 20 % пільгового газу.
Після широко розголосу “лавочку” прикрили. Тоді ж в Нафтогазі провели службове розслідування і встановили, що вміння Компана «домовлятися», могло обійтися державі у 110 мільярдів гривень! Керівництво «Нафтогазу» змінили, призначили головувати Юрія Вітренка. Він збиткову угоду анулював та запропонував своє бачення: усім постачальникам рівні умови – 7, 42 тис. грн за тисячу кубометрів. Окрім очевидних плюсів, така система містить і низку мінусів – застерігав Вітренко.
Перестороги збулися. Любителю «брудних» схем вдалося обійти нововведення та далі «трясти» казну. В окремі місяці «ЙЕ Енергія» купувала підозріло багато пільгового газу. Про це свідчать старі контракти, які анулював Вітренко. Якщо раніше у жовтні «ЙЕ Енергія» планувала купити 350 мільйонів кубометрів газу, то після підписання нової угоди апетити компанії різко зросли. Аж на 140 млн куб м, начебто, через аномально низькі температури.
Як відреагувала держава? Ніяк. Бо перевірити скільки газу реально населення спожило в той чи інший період фактично неможливо. Система настільки закрита, що дані державі надає сам газзбут, у даному випадку «ЙЕ Енергія». До того ж поза компанією ніхто точно не знає, кому насправді пішов газ. Тож державі залишається вірити лише на слово. Куди ж поділися майже 140 млн куб м – можна лише здогадуватися. Чималі майнові статки родини Компана натякають, що виручка потрапила у «потрібні» руки.
Можливо, це лише збіг обставин, а, можливо, кимось ретельно продуманий план. Але, що точно факт, прізвище Компан аж занадто часто фігурує в багатомільярдних газових оборудках.
До нашої редакції потрапили судові документи по «газовій справі», яку розслідує СБУ. І знову «ЙЕ Енергія», і знову збитки. На цей раз у понад 2,3 мільярда гривень. У період з 2016 по 2019 рік «ЙЕ Енергія» вела бізнес з угорськими та австрійськими «дочками» російського «Газпрому». Облгази перевели мільярди гривень «ЙЕ Енергія» (тодішня назва «РГК-трейдинг») на закупівлю газу для потреб ВТВ (Виробничо-технологічних витрат). Передплату отримали і на цьому все. Гроші розчинилися у повітрі, а точніше залишилися на рахунках тих самих дочірніх компаній «Газпрому».
Своєю чергою, обурені облгази, не отримавши блакитне паливо, висунули претензії на компенсації державному «Укртрансгазу».
Здавалося б, «ЙЕ Енергія» – комерційна структура, хоче працювати в мінус – нехай, їх право. Але є одне «але». Збитки – у «ЙЕ Енергія», а платять звичайні українці. І так по колу.
Побоюючись тарифного колапсу, держава йде на поводу у «газовиків» та щоразу списує їм борги, левова частка яких – наслідок фіктивних контрактів, маніпуляцій з об’ємами газу та розкрадання коштів. Щодо останнього, «ЙЕ Енергія» у цьому справжній «взірець». Компанія обслуговується у банку-банкроту «Альянс», за допомогою якого роками успішно кошти розкрадаються та відмиваються – пише європейське видання Luxembourg Herald. Потім відбувається те, що бачимо – борги списуються. Так у 2021 році Верховна рада пробачила 55 мільярдів гривень РГК та «ЙЕ Енергія», які працюють у зв’язці. Це вже друге списання за 10 років. Та схоже, що не останнє. За інформацією нашого джерела всередині «ЙЕ Енергія», обидві компанії знову залізли у боргову яму. Так плідно попрацювали, що усього за рік пішли в мінус на майже 20 мільярдів гривень.
В чиїх інтересах діє Компан? Зрозуміло, що явно не в національних. То, можливо, відстоює позицію головного акціонера – олігарха Фірташа? І теж промах.
Про це свідчить наступне. Наше джерело всередині «ЙЕ Енергія» розповіло, що Компан, в обхід інтересам головного акціонера, у 2017 році протягнув приватного трейдера “Енерджі Трейд Груп” на ринок природного газу. Відтоді лобіює прямого конкурента. Причина «лояльності» банальна – гроші отримані шляхом «відкатів». 300 гривень від продажу тисячі кубів газу. На перший погляд, небагато. Та якщо порахувати в масштабах країни, то загальні суми відкатів можуть рівнятися сотням тисяч доларів на місяць.
З цього виникають два логічних питання: чи дійсно Фірташ в курсі справ свого бізнесу та чому його топменеджмент діє так нахабно, не боячись отримати по руках від керівництва? Наш співрозмовник пояснив – насправді ж причини дві.
Після поразки у Земельному суду Відня у кримінальних справах у березні цього року, олігарх знаходиться за крок від екстрадиції до США. Тож, схоже, що бізнесмен зараз опікується більше питанням своєї свободи, аніж справами на Батьківщині. Це і розв’язує руки недобросовісному топменеджменту, який «під шумок» розтягує по кишенях майно олігарха, доки він за кордоном.
Інша причина – це наближення націоналізації газового бізнесу олігарха. Якщо попервах це здавалося чимось неможливим, то зараз голова «Нафтогазу» Вітренко вже відкрито заявляє – облгази перейдуть в управління держкомпанії. В той час, як олігарх втрачає свій вплив, топменеджмент втрачати доходи не збирається. Потрапити в правління «Нафтогазу» тепер чи не єдина ціль «газовиків-старожил». Хоча ані вакансій, ані відкритого конкурсу поки що офіційно немає, з охочих вже вишикувалася черга. Одним із фаворитів серед кандидатів, за словами нашого співрозмовника, є той самий любитель порожніх обіцянок Артем Компан. Він правдами і неправдами намагається залишитися у мегаприбутковій сфері: охоче ділиться з Банковою усіма таємницями та компроматами на інших кандидатів та свого керівника Фірташа.
Якщо ж план не спрацює, не вдасться Компану залишитися біля керма, наш інсайдер повідомив, – вдадуться до газового шантажу держави шляхом судової тяганини. Армія юристів з РГК та «Йе Енергія» вже працюють над позовом до суду, щоб оскаржити арешт облгазів або принаймні затягнути процес. При бажанні, можливість така є: сервери облгазів з усім програмним забезпеченням обліку і балансів газу, фінансів, ІТ безпекою, тобто, те, без чого не може функціонувати газотранспортна система, знаходяться під контролем нікого іншого, як РГК та «ЙЕ Енергія». Фактично, доки Компан та команда не «благословлять» націоналізації, одержавлення облгазів можливе лише на паперах. На це і розрахунок. А поки намагаються усіляко набити кишені, вимагаючи у населення та бізнесу негайно погасити борги погрожуючи судами. І це в умовах війни!
Тепер хід за державою: піти на поводу у «газовиків» і допустити реванш, або ж нарешті покласти край багаторічному газовому свавіллю і зупинити «викачку» грошей з населення.