У великих містах області спостерігається значний дефіцит місць для поховання. Наприклад, у місті Дніпро вже декларують, що діючих кладовищ замало — деякі можуть приймати лише підпоховання (захоронення в родинній могилі) через брак нових ділянок.
На загальноукраїнському рівні було озвучено: Україні потрібно збудувати близько 550 нових кладовищ, зокрема в Дніпропетровській області — приблизно 30.
Отже, проблема — реальна і вже має наслідки для мешканців області.
1. Причини дефіциту
- Обмеженість земельних ділянок – У густонаселених міських агломераціях, до яких належить Дніпропетровська область, простір для нових кладовищ часто або вже зайнятий, або зарезервований під інші цілі.
- Традиційні методи поховання — Класичні поховання (інгумація) займають багато площі.
- Адміністративно-правові бар’єри — Зміни в законодавстві, нехай і в процесі, але ще не повністю імплементовані. Наприклад, законопроєкти дозволяють більше приватних кладовищ чи крематоріїв, але процедура запуску часто складна.
- Стискання ресурсів через демографію та війну — Зокрема, велика кількість поховань військовослужбовців, що додатково навантажує ритуальну інфраструктуру.
- Неоптимальне використання площі — Великі надгробки, огорожі, декоративні конструкції.
2. Варіанти вирішення
a) Розширення та створення нових кладовищ
Необхідно виділення унікальних земельних ділянок з урахуванням санітарних вимог, екологічних меж, доступу. Можливий залучення місцевих рад, державних програм, приватного інвестування.
b) Перехід до альтернативних форм поховання
- Просування кремації та поховання урн — це дозволяє суттєво зекономити площу.
- “Еко-поховання” (зелені кладовища) — менше оздоблення, більший природний простір, менші витрати площі.
c) Оптимізація використання існуючих кладовищ
- Обмеження встановлення великих надгробків, огорож; стандартизація площі під поховання.
- Створення системи бронювання місць на кладовищах, прозоре управління запасом ділянок.
- Переобладнання застарілих закритих кладовищ у зелені зони або іншу функцію після соответного часу.
d) Залучення приватного сектору
Дозволити приватне кладовище як бізнес-модель — проект, що вже обговорюється. Це може знизити навантаження на державні кладовища.
e) Інформаційна та нормативна політика
- Розробити та ухвалити комплексні правові зміни щодо поховання, використання землі під кладовища.
- Підвищити обізнаність громадськості щодо альтернативних форм поховання, еко-поховань.
- Забезпечити фінансування та стимули для громад із дефіцитом місць.
4. Практичні рекомендації для Дніпропетровської області
- Аудит та картографування: провести детальний моніторинг діючих кладовищ області.
- Планування нової мережі: на підставі аудиту розробити регіональний план під нові місця поховання.
- Переорієнтація на скорочення площі поховання: запровадити типові стандарти могил, заохочувати урни та еко-форму.
- Запровадження бронювання місць: створити систему онлайн-бронювання та звітування про стан ділянок на кладовищах.
- Залучення приватних операторів: створити пілотний проект приватного кладовища чи колумбарію (урн).
- Освітня кампанія: інформувати населення про те, що класичні великі могили не є єдиним варіантом; популяризувати економні й екологічні способи.
- Переобладнання закритих кладовищ: там, де ресурс вичерпано-закрито, розглядати трансформацію території у парки чи зелені зони.
- Регулювання ритуальної сфери: запобігати корупції у виділенні місць.
5. Висновок
Нестача місць для поховання у Дніпропетровській області — це багатогранна проблема: вона має земельно-просторові, екологічні, нормативні й соціальні виміри. Проте є чіткі шляхи вирішення — поєднання створення нових майданчиків, перехід до сучасних форм поховання, оптимізація існуючих ресурсів і залучення приватного сектору. Успіх залежатиме від політичної волі, місцевого планування, ресурсів та активної участі громади.