Візит Блінкена: Чи допоможе це Зеленському в стосунках з США

Візит Блінкена: Чи допоможе це Зеленському в стосунках з США

Зеленський після розмови з Держсекретарем США пообіцяв, що от-от настане «фундаментальний рік у відносинах між Україною та Сполученими Штатами». Проблема в тому, що, судячи з останніх подій, на Банковій геть відсутній план виготовлення цього «фундаменту». І провини Вашингтону в цьому немає

Фото: president.gov.ua

Візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до України добігає кінця. Цей візит пройшов навдивовижу передбачувано. Сторони зробили всі необхідні дипломатичні тілорухи, поговорили про неприємні речі за закритими дверима, і похвалилися високим рівнем стосунків між країнами перед журналістами. Хоч і тут не обійшлося без неодноразових заяв Блінкена, в яких небезпеки російського наступу цілком собі прирівнювалися до небезпек для держави Україна з боку олігархату.

Всі присутні явно розуміли, що головним драйвером візиту були не спільні проекти, а спільна проблема двох країн у вигляді російських військ на українських кордонах, та необхідності для керівництва США починати якісь переговори з Володимиром Путіним – продемонструвавши перед тим за допомогою візиту Блінкена свої, як тепер модно казати, «червоні лінії».

А іншим, можливо, не менш важливим мотивом для візиту до України саме очільника американської дипломатії та добре знайомої з українською реальністю Вікторії Нуланд було цілком щире бажання нової політичної команди у Вашингтоні зрозуміти, якими є політичні та економічні плани української партії влади на найближчі роки, впродовж яких вона залишатиметься при владі. Чи йтиметься про збереження чинного «аморфного» стану, за якого декларується відданість реформам при збереженні наявного стану речей. Чи, можливо, Зеленський та його оточення всерйоз планують швидкий перехід якщо й не до «керованої демократії», то, принаймні, до ручного управління найбільш прибутковими сегментами економіки – в стилі «розвинутого кучмізму». На можливість чого історія з «Нафтогазом» досить недвозначно натякає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Компьютерная Академия ШАГ (отзывы) - как неквалифицированные аферисты разводят людей

При тому Блінкенові, ймовірно, навіть не цікаво, на чию користь команда Зеленського готується переподіляти політичні та економічні активи країни. Чи то «недодеоліхаргізованого» Коломойського, чи то «рівновіддаленого від Банкової» Ахметова, який зараз в той чи інший спосіб може впливати на рішення чи не половини президентської фракції у чинному парламенті. Просто Держдепу необхідно розуміти реальну політичну ситуацію в країні, яка, в силу обставин, є стратегічно важливою для США в даний проміжок часу.

До речі, хорошою для українців новиною є той факт, що збройна підтримка Києва Вашингтоном продовжиться незалежно від того, якою буде подальша позиція команди Зеленського на внутрішньополітичній арені. Оскільки протистояння з Росією – це питання національної безпеки США, і коли йдеться про такі речі Вашингтон готовий підтримувати такі політичні сили та режими, на тлі яких будь-які тілорухи Банкової здадуться чистим дитячим садком. Але професійним дипломатам слід знати специфіку влади в країні, з якою вони співпрацюють. І від вектору руху команди Зеленського залежить те, що отримуватиме Україна – виключно, образно кажучи, ящики з набоями чи, приміром, набої в комплекті з якимось більш системними речами. Наприклад, за найкращого розвитку подій, якимось зримими перспективами членства у Північноатлантичному альянсі.

Але якщо мотиви і позиція США в цій історії, загалом, зрозуміла, то з українською стороною все складніше. Хаотичні, сумбурні, і, загалом, не надто змістовні заяви президента України Володимира Зеленського під час брифінгу за результатами зустрічі з очільником Держдепу, напевне, спровокують чимало жартів та пародій. Але головна прикрість полягає в тому, що ці заяви доволі точно відображають як стан стосунків між Україною та США, так і здатність чинного керівництва нашої держави до стратегічного планування та формування цих стосунків. Показовою в цьому плані є все та ж історія з «Нафтогазом» – перед якою, за чутками, Банкова радилася з Вашингтоном стосовно подальших дій, отримала максимально рішучу рекомендацію залишити компанію в спокої – після чого зробила те, що зробила. Яким був сенс питати поради в ситуації, за якої цю пораду ніхто не збирався виконувати – у Вашингтоні, скоріше за все, не зрозуміли і до сьогоднішнього дня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  HIMARS ликвидировал пункт управления российскими ракетами С-400 «Триумф»

А загалом, складається враження, що політика Банкової на американському напрямку зберігає дивовижну простоту. І зводиться до намагань отримати максимум допомоги – як військової, так і фінансової – уникаючи при тому відповідальності за кроки, які йдуть всупереч декларованому дотриманню значимих для США цінностей. І у Вашингтоні чудово це розуміють. Настільки чітко розуміють, що на брифінгу Блінкен відверто заявляє – важливо не те, які закони приймає Верховна рада. Важливо те, чи їх хтось виконує.

Подібні заяви – які в приватному спілкуванні, ймовірно, були іще більш жорсткими й артикульованими – це явна спроба Держдепу США переконати Зеленського в тому, що «пропетляти» не вийде. Зберігати добрі стосунки з Вашингтоном і олігархами – не вдасться. Залишається сподіватися, що американський дипломат у цьому питанні був максимально переконливий. Оскільки від здатності української влади засвоїти цей урок і залежить фундамент стосунків між двома країнами, про який так охоче говорив Зеленський.

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: