Подвійне дно Розумкова. Чи зуміє «Розумна політика» розколоти «Слугу народу»

Бунт на колінах

З юридичного погляду це просто нуль. Згідно з Регламентом Верховної Ради народні депутати можуть добровільно об’єднуватись у міжфракційні депутатські об’єднання «без реєстрації, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення їх діяльності Апаратом Верховної Ради», при цьому МФДВ «не має прав депутатської фракції (депутатської групи), передбачених цим Регламентом». Тобто це не більше, ніж клуб парламентських симпатиків Разумкова. І його наявність не надасть самому Разумкову жодних прав, які мають лідери депутатських фракцій і груп.

А перетворити МФДО на повноцінну фракцію Разумков не може. Серед 25 потенційних членів лише дев’ять — мажоритарники. Інші 16 (включаючи самого Разумкова) обрано за партійними списками. І якщо вони напишуть заяви про вихід зі своїх фракцій, це, згідно з Конституцією, буде підставою для дострокового припинення їхніх депутатських повноважень. Звичайно, вони цього робити не будуть.

Щодо дев’яти мажоритарників, то їх для створення групи рішуче не вистачає. Згідно з Регламентом кількість осіб у депутатській групі не може бути меншою, ніж кількість осіб у найменшій фракції, сформованій протягом першої сесії. Найменшу фракцію має партія «Голос» — 20 осіб, тому для створення депутатської групи «Розумна політика» необхідно не менше 20 нардепів (до речі, у групі «Довіра» — рівно 20 депутатів, у групі «За майбутнє» — 21).

Таким чином, на даний момент підписи депутатів під листом про створення МФДО — це не більше, ніж бунт на колінах. Депутати оголосили про свою симпатію до Разумкова, вигнаного з крісла спікера, — і все.

Проте, з погляду піару створення МФДО — це для Разумкова чудова нагода продемонструвати, що він після втрати посади спікера не виявився нікому не потрібним одинаком. Мовляв, дивіться, я маю значну групу підтримки: цілих 25 нардепів з різних фракцій. Розумкову як політику зараз життєво важливо регулярно створювати інформаційні приводи, щоби про нього не забули.

Інструмент розколу

Втім, Розумков має можливість використовувати МФДО не тільки для піару, а й як інструмент для розколу «слуг народу». З цього погляду не має значення, який статус має «Розумна політика» — МФДО чи повноцінної депутатської групи. Важливо те, чи вона голосує як згуртована політична сила.

Можна припустити, що вже на найближчих засіданнях парламенту МФДО кілька разів публічно під час голосування з принципово важливих питань займе протилежну позицію Володимира Зеленського. У такому разі Банковій та «слугам народу» доведеться обирати між двома поганими варіантами.

Перший варіант — не реагувати. Але якщо розумківці не будуть вигнані з фракції «слуг», це дасть привід для глузування: мовляв, якщо «слуги» зазнають знущання від розумківців і бояться виключити їх зі своїх лав, значить, це їм подобається. Напевно, це буде перенесено на особисте протистояння Зеленського та Разумкова: президент продемонструє безсилля перед екс-спікером.

Другий варіант — виключити фрондерів із фракції. Гучно, з ганьбою. Це саме той варіант, на який розраховує Розумков. Як тільки їх виключать із фракції, вони одразу зможуть створити власну групу, і за це їх уже не можна буде позбавити мандата. Саме тому можна очікувати від МФДО особливо зухвалих витівок, щоб Зеленський люто наказав вигнати їх із фракції та партії.

Схоже, МФДО – це проект із подвійним дном. На перший погляд, просто піар-іграшка Разумкова, яка допоможе йому тішити своє его. Але під іграшкою захований більш серйозний механізм, призначений для того, щоб створити Зеленському та «слугам» максимум неприємностей. Чи захоче Разумков скористатися цим механізмом і коли саме захоче — одразу чи пізніше — це залежатиме, напевно, не так від самого Разумкова, як від настрою спонсорів цього проекту.

У будь-якому випадку, і за першого, і за другого варіанта, кількість слухняних Зеленському «слуг народу» (навіть з урахуванням спікера Руслана Стефанчука, першого віце-спікера Олександра Корнієнка та двох нових нардепів Сергія Козиря та Віталія Войцеховського, обраних на довиборах 31 жовтня ) впаде нижче 226. З юридичної точки зору цей факт, знову ж таки, не означатиме нічого. Але з погляду піару це буде додатковий аргумент для кампанії проти Зеленського, оскільки правляча монобільшість «слуг народу» перетворилася на фікцію.

Удари у відповідь

У цьому зв’язку, звичайно, цікаво, які можуть бути удари у відповідь Зеленського і «слуг» по Разумкову і розумківцям. Перший очевидний удар – це відібрати у Разумкова депутатський мандат. Не обговорюватимемо, наскільки це законно. Банкова зараз може дозволити собі досягти того результату, який їй потрібен, незважаючи на Конституцію. Але важливе інше. З погляду піару виграє від цього сам Разумков. Прибравши його з Верховної Ради, Банкова дасть йому до рук незаперечний доказ, що він став жертвою помсти з боку Зеленського.

І навіть якщо у Разумкова відберуть мандат, зовсім не факт, що МФДО «Розумна політика» припинить існування. Тут все залежатиме від планів спонсорів проекту. А спонсори, зважаючи на все, вже приступили до реалізації наступного етапу, тобто до створення партії Разумкова. Члени МФДО (якщо не всі, то майже всі), напевно, увійдуть до складу керівного органу нової партії. І наявність у Разумкова депутатського мандата не матиме зовсім ніякого значення.

Напевно, політтехнологи Банкової намагатимуться дискредитувати команду Разумкова. Справді, в МФДО «Розумна політика» можна знайти і антивакцинаторів, і затятих прихильників російської мови, і шалених прихильників РПЦ, і відвертих антимайданівців. Але точно те саме можна сказати і про партію «Слуга народу» та її парламентську фракцію. Розкол стався зовсім не за ідеологічною лінією, а суто за політичним розрахунком. Можна сказати, що у розумківці записалися ті, хто пов’язує своє світле політичне майбутнє саме із цим ватажком.

Разумкову дуже хотілося наголосити, що навколо нього об’єдналися депутати з різних фракцій (а не з однієї лише фракції «слуг народу»). До складу МФДО увійшли два члени фракції «Батьківщина»: Андрій Ніколаєнко та Володимир Кабаченко. 7 жовтня під час голосування про відкликання Разумкова з посади спікера 20 членів фракції «Батьківщина» проголосували за, один проти, четверо були відсутні. Тим єдиним, хто голосував проти, був Ніколаєнко. Кабаченко був відсутній. Чи обидва вони перекинулися від Юлії Тимошенко до Разумкова — покаже час.