Суто Чолоєвич Мамоян — нардеп від ОПЗЖ і його непроста родина — сепаратизм, рекет, корупція

М’ясна продукція, депутатські мандати, родичі-посадовці у Генпрокуратурі, елітні автівки та нерухомість. Це не випадковий набір слів. Погодьтеся, далеко не кожен народний депутат може похвалитися такими життєвими надбаннями. А якщо подібна можливість є, то всім цим добром володіє не особисто. Здебільшого власниками є хтось з сім’ї або наближених осіб. Але у нашому випадку і членам сім’ї є, що декларувати. Тож сьогодні познайомимо вас із дуже непростим депутатом, якому, схоже, зайва публічність зовсім не потрібна.

Чи багато вам відомо про таку національність, як єзиди? Напевно, пересічний читач знає про них набагато менш аніж, скажімо, про італійців чи німців. Так ось, живуть єзиди здебільшого на територіях країн Близького Сходу і Кавказу. Всього у світі нараховується від 1,5 до 2 млн представників цієї національності. І велика їх кількість проживає в Україні. Ба більше, найталановитіші з них займають досить високі державні посади. Але давайте про все всіх по порядку.

Знайомтеся, Суто Чолоєвич Мамоян.

Суто Мамоян. (Фото: MY.UA)

Один із найяскравіших представників єзидів, які мешкають в Україні. До того ж, згідно з даними аналітичної системи youcontrol  керівник їх новоствореної общини.

А за “сумісництвом” Суто Чолоєвич є народним депутатом від проросійської фракції “ОПЗЖ”. Цікаво, що до свого обрання “під купол” він не займався політикою. Від слова “взагалі”. Науковцем (на відміну від його однопартійця Іллі Ківи… жартуємо) пана Мамояна назвати важко. Згідно з даними Центральної виборчої комісії Суто Чолоєвич має загальну середню освіту. Тобто, закінчив лише школу. Можливо, саме тому обрав для балотування партію “ОПЗЖ”?

Проте, без ВИШів і наукових ступенів Суто Мамояну вдалося стати серйозним бізнесменом. Хоча, можливо, в цьому здебільшого заслуга не нардепа, а його родини, яка, згідно з даними Youcontrol має цілу групу компаній.

Тобто, так би мовити, старійшиною бізнес-групи є батько народного депутата Чоло Ашоєвич Мамоян. Але про родичів та усіх їм зв’язкам, посадам та справам буде присвячена друга частина. Нині ж пропонуємо зосередити увагу на Суто Чолоєвичі.

У ЗМІ можна знайти окремі відомості про сумнівну діяльність нардепа в минулому. Так, зокрема, на Суто Мамояна ще у 2007 році було відкрито кримінальну справу за трьома статтями: “вимагання”, “розбій” та “викрадення, привласнення документів”. Як нам вдалося з’ясувати, швидше за все, мова йде ось про цей документ.

В якому, “Особа_11”, ймовірно, і є Суто Мамоян. По-перше, ТОВ “Афе-інвест” також входить до “Групи родини Мамоян”.

По-друге, як зазначалося вище, Суто Мамоян також має загальну середню освіту.

А звинувачували  його  за те, що він разом із поплічником силою посадив у свій автомобіль інструктора ФК “Динамо”, побив його та вимагав одну тисячу доларів. Але у 2016 році був виправданий, бо “з’ясувалося”, що хлопці нікого не били, а заступилися за незнайому дівчину, якій ласий до наживи чоловік з “Динамо” продав старий мобільний під виглядом нового.

Цікавим є той факт, що рідний брат Суто Мамояна – Рустам Чолоєвич Мамоян (Сутко) з 2015 року працює в органах прокуратури. І не де-небудь “на периферії”, а у столиці. І у 2016 році був заступником начальника першого слідчого відділу прокуратури Київської області.

Рідний брат нардепа Суто Мамояна – Рустам Чолоєвич Мамоян (Сутко) (Фото: Kyivvlast)

І про нього теж можна розповісти багато цікавого. Але як зазначали вище – усій рідні нардепа буде присвячена друга частина матеріалу. Та все ж виникає риторичне питання: чи можна уникнути покарання за трьома досить серйозними статтями, маючи родича в обласній прокуратурі?

Ну і якщо почали, то не можемо залишити без уваги ще одного з братів – Сергія Чолоєвича Мамояна. В минулому він був депутатом Полтавської обласної ради від “Соціал-демократичної партії” Сергія Капліна.

Сергій Мамоян разом із керівником “СДП” – Сергієм Капліним (Фото: “Опора”)

А на сьогоднішній день вже засідає у сесійній залі КМДА від … як і старший брат у парламенті … від “ОПЗЖ”.

Третій з братів Мамоян – Сергій (Фото: MY.UA)

Та повернімося до Суто Чолоєвича. У 2019 році його було обрано народним депутатом. У партійному списку “Медведчука-Рабіновіча-Бойко” він йшов під 33 номером. Але після оприлюднення декларації за 2019 рік питання до пана Мамояна виникли не тільки у журналістів, а й у Національного антикорупційного бюро.

“Депутат підозрюється у декларуванні завідомо неправдивих відомостей у декларації за 2019. Так, можливе заниження суми на понад вісім з половиною млн грн, даних щодо вартості придбаних автомобілів Toyota Land Cruiser 200, а також придбання двох квартир у житловому комплексі “Зарічний” площею 124 та 125 кв.м.”, – повідомляли у РГК НАБУ.

І справді, суми щодо придбань у декларації за 2019 рік просто фантастичні. Так, Суто Чолоєвич купив 2 автомобілі Toyota Land Cruiser 200 за… 40 000 гривень.

І це при умові, що ціни на них стартують від 2 000 000 грн.

Кортеж депутата. Mercedes S-klasse, якого немає у декларації Суто Мамояна та його Land Cruiser із спецзасобами (за 20 000 тисяч гривень)

Також це дві квартири у новобудові всього за якихось 500 000 гривень кожна. Площею 124 та 125 метрів кв., відповідно. Проте, якщо ознайомитися з цінами на офіційному сайті забудовника, можна зрозуміти, що у декларації нардепа вони занижені, як мінімум втричі.

Так, навіть, за умови купівлі квартири при 100% оплаті на 125 кв. м., вона б коштувала пану Мамояну більше 2,7 млн грн., але аж ніяк не 500 тисяч гривень. Тож ми надіслали запит до НАБУ з проханням надати інформацію: що вдалося розслідувати на підставі відкритого у 2020 році кримінального провадження щодо народного депутата України Суто Мамояна?

Але, також існує варіант, що ціну особисто для пана Мамояна, так би мовити по дружбі, у ЖК “Зарічний” сформував його колега по фракції. Як повідомляли у ЗМІ, цей житловий комплекс звела компанія пов’язана із народним депутатом від “ОПЗЖ” Вадимом Столаром.

Та як би там не було – рухаємось далі. Якщо вірити декларації нардепа і даним опублікованим на сайті ЦВК, то до депутатства Суто Мамоян працював у компанії свого батька ТОВ “М’яспром”. Але чи то трудився так собі, чи то батько вирішив, що сину можна платити близько 2500 тисяч гривень на місяць? Про це, на жаль, невідомо. Але  у декларації Суто Чолоєвич зазначив, що за 2019 рік у “М’яспромі” заробив цілих 30 тисяч 975 гривень.

Проте щедрий подарунок для Суто Чолоєвича того ж року здійснила його мати Мамоян Гавяз Бадровна, яка у негрошовій формі презентувала нардепу 1 000 000 грн.  Щоправда жодної інформації про неї або ж її підприємницьку діяльність у відкритих джерелах немає.

Те, що Суто Мамоян любить дорогі автомобілі та нерухомість у новобудовах за дуже привабливими цінами – це ми вже зрозуміли. Як-то кажуть, “хороший понт дорожче грошей”.  Проте, схоже, розкоші пана Мамояна немає межі.

У березні минулого року журналісти з “Bihus Info” помітили нардепа на вкрай дорогій машині Rolls Royce Cullinan. Названа машина на честь найбільшого алмазу у світі. Як зазначив автожурналіст Павло Сащук, ціна на такий автомобіль стартує від 500 000 $. Також примітно, що Rolls Royce має майже ідентичні з вищезгадуваними Land Cruiser та Mercedes номерні знаки.

Rolls Royce, на якому був помічений Суто Мамоян та той самий Land Cruiser з його декларації

Проте у декларації нардепа цього надзвичайно дорогого автомобіля немає. Дуже сподіваємося, що невдовзі він з’явиться. Цікаво буде глянути, яку ж суму вкаже пан Мамоян за це недешеве придбання.

Але візити до Верховної Ради такими пафосними кортежами не гарантують плідної роботи у парламенті. За весь час роботи під куполом Суто Мамоян подав 23 законопроєкти.  Один найбільш знаковий, що характеризує нардепа, як вірного послідовника ідей партії “Медведчука-Рабіновичча-Бойко” “Про відзначення 75-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”, поданий у березні 2020, тоді ж його ініціаторами стала вся фракція “ОПЗЖ”. Проте цей законопроєкт “провалявся” кілька місяців у комітетах і зрештою  був знятий з розгляду взагалі.

Проте, в парламенті Суто Мамоян більше запам’ятався тим, як вів переписку з невідомим чоловіком у лютому минулого року щодо призначення “своєї людини” на посаду очільника СБУ у Закарпатті.

Близько місяця тому в Закарпатському СБУ і справді змінився очільник. Ним став Віктор Микита. Чи вдалося здійснити задумане з переписки пану Мамояну – поки невідомо. Можливо, для цього потрібен був час?

Але все це ще “квіточки” у порівнянні з історією, яка набула широкого розголосу і в якій одним з головних дійових осіб, за повідомленням ЗМІ,  був Суто Мамоян.

Сталася вона незадовго після того, як пан Мамоян набув мандату народного депутата. До журналістів звернувся підприємець з Київщини – Валерій Шевчик (співвласник групи компаній, яка видобуває і продає пісок) з приводу того, що, нібито, люди від Суто Мамояна запропонували бізнесмену “співпрацю”, але на своїх умовах.

«Нам було заявлено: якщо ви не будете нам платить і не будете з нами працювати, ми вас закриємо і ви не будете працювати на цьому ринку. Тобто – це рекет», – розповідав Валерій.

Валерій Шевчик – підприємець з Київщини

Відомо, що видобуток і продаж піску – справа дуже прибуткова. По-перше, це один з найважливіших компонентів під час виготовлення бетону. По-друге, з кількістю забудов у столиці попит на бетон зростає, а разом із цим збільшується і ціна на пісок. Тому, як-то кажуть: “тема прибуткова”.

Тоді ж Валерій Шевчик, як повідомляли ЗМІ, відмовився від пропозиції наполегливих громадян. А після того розпочався тиск на підприємця. То на шляху вивозу піску міну знайшли (хоч і учбову, але…), то біля будинку гранату, яку ледь не підібрала дитина.

“Замінована” дорога на вивіз піску з підприємства Валерія Шевчика

На жаль, за номером телефону, який нам вдалося знайти – Валерій Шевчик не відповідає. Тож чим закінчилася історія – сказати важко. Хоча, наші колеги по цеху, також шукали відповідь на це питання. Але тоді Суто Мамоян все заперечував і стверджував, що ніколи не мав стосунку до пісочного бізнесу. Проте, не буває ж диму без вогню… І ось тут давайте пригадаємо маленький нюанс. А саме, де працює рідний брат Суто Мамояна – Рустам Чолоєвич Сутко. На сьогодні, у Генпрокуратурі. До того ж з приводу “пісочного непорозуміння” мережею гуляла ось такі відомості.

І на цій інформації для роздумів хотілося б закінчити першу частину знайомства із непростою родиною Мамоян

В українській політиці та бізнесі вдале рідство між впливовими людьми відіграє значну роль. Тут і перемоги “потрібних” фірм у державних закупівлях, і “договорняки” між фінансово-промисловими групами та й, навіть, банальне кумівство із призначенням на хлібні посади. Але особливо зручно, коли у можновладців є, так би мовити, “кадровий джекпот”. Тобто, особи з числа родичів займають посаду у Кабміні або ОП, є депутатами або ж працюють у суді чи прокуратурі. Проте, буває і так, що в обоймі одного кадра не вистачає, наприклад, десь у міністерстві. Хоча, погодьтеся, представники родичі у прокуратурі та ВР теж непогано…

Якщо брат братові допоможе, вони гору на гору поставлять (Вірменське прислів’я)

В попередньому нашому матеріалі ми познайомили вас із народним депутатом від “ОПЗЖ” – Суто Мамоян та поверхово з деякими його родичами. Зокрема, із братом-прокурором – Рустамом Сутко, братом-депутатом КМДА – Сергієм Мамоян, а також їх батьком Чоло Ашоєвичем. Але на них велика рідня Мамоянів не закінчується. Хоча й про вищезгаданих осіб є що додати.

Наприклад, брат, який на сьогоднішній день працює у Генеральній прокуратурі – Сутко Рустам Чолоєвич. Достеменно невідомо, чому у братів різні прізвища. Щоправда, ще у далекому 2011 році, коли Рустам починав свій прокурорський шлях, була наступна інформація.

Працювати Рустам Чолоєвич почав у прокуратурі Обухівського району. Та й, власне, потрапив він туди у, скажімо, непростий спосіб. За повідомленням в ЗМІ,   існує думка, що батько Рустама Стука – Чоло Ашоевич купив за це тогочасному прокурору Київської області Олександру Гардецькому квартиру в столиці.

Потім у послужному списку – Прокуратура Оболонського району Києва, знову ж таки, можливо,  завдяки прокурору Гардецькому. І у 2015 році Рустам Чолоєвич починає працювати у Прокуратурі Київської області. І вже на той час при річній зарплатні у 39 тисяч гривень задекларував 5 400 000 млн грн. Можливо, Рустам Мамоян був долучений до сімейного бізнесу? Можливо, але ні. Жодних згадок про підприємницьку діяльність прокурора у відкритих джерелах немає. Але це не стало на заваді пану Мамояну з року в рік декларувати більші і більші грошові активи, автомобілі та дорогу нерухомість. Існує також і варіант, що пан Рустам “дуже плідно” попрацював на минулих посадах.

Але до декларації ми ще повернемося. Кілька слів щодо професійної діяльності Рустама Чолоєвича. Тривалий час у столиці відбувалося протистояння між бізнесом та громадськими активістами щодо будівництва на Поштовій площі. Перші – хотіли торговий центр, другі – відповідно, музей. “Карусель” голосувань Київради щодо цього питання розпочалася у 2018 році. Спочатку депутати проголосували за створення музею на Поштовій,але інвестиційний договір передбачав також інтерес спонсора. І він надумав зводити ТРЦ. А потім Київрада прийняла рішення, яким зобов’язала інвестора на Поштовій площі внести зміни до інвестдоговору і передбачити в проекті будівництва приміщення для музею. Таким чином компроміс було знайдено. Виникає питання: до чого тут прокурор Сутко?

За інформацією ЗМІ, родина Мамоян і була серед числа інвесторів і їм належало кафе “Компот” на Поштовій.

Ця інформація підтверджується і тим, що за даними Youcontrol, компанія ТОВ “Сейлен-Трейд”, яка займається будівництвом. І, принаймні у 2021, право власності на об’єкт нерухомості ще мала.

Поштова площа, кафе “Компот”

І вся ця історія з музеєм та ТРЦ триває вже майже десятиліття. Адже ще у 2012 році на Поштовій площі почалися будівельні роботи. Проте, першочергово чиновники вирішили використати для створення підземного “об’єкта соціально-культурного призначення”, але потім передумали та передали під будівництво об’єкта багатофункціонального призначення. Тривалий час йшли судові тяганини між інвестором та громадськістю. І до 2019 року справу вів прокурор Подільської прокуратури міста Києва – Павло Лівочко.

Але після того, як він прийшов із судовим рішенням до “Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд Києва”, щоб витребувати особові справи її посадових осіб – незабаром пішов (чи його пішли) у відпустку, а справа переїхала до Генеральної прокуратури. Ймовірно, не просто так.

Звернення Рустама Сутка до Керівника Київської міської прокуратури №7 (Фото: kievvlast.com.ua)

Як результат – майже миттєва карма. Як писали журналісти з Bihus.info у 2019 році, під час проходження переатестації на посаду, Кадрова комісія №1 прийняла негативне рішення щодо Рустама Сутка, вважаючи, що він використовував службові повноваження на користь …. своєї сім’ї.

Проте, Рустам Сутко успішно оскаржив своє рішення і, як ми знаємо, продовжує працювати у Генпрокуратурі.

Згадаймо також про рекетирський наїзд на підприємця з Київщини – Валерія Шевчика. Тоді у цій історії “засвітився” тодішній заступник Рустама Сутко – Підлісний Олександр Анатолійович. Проти підприємця була порушена кримінальна справа. І у той час, коли до Валерія Шевчика приїхали правоохоронці, заарештовувати майно, керував парадом, як ви могли здогадатися, саме Олександр Підлісний.

Олександр Підлісний на приватному підприємстві з видобутку піску

Постає логічне питання: чому відділ, який має слідкувати за ДБР розслідує економічні злочини? Можливо, причина тому – рідство між народним депутатом та працівником Генпрокуратури?

І від справ робочих, хотілося б повернутися до декларації пана Сутка. Приміром, хоча б остання, подана у 2021 році. Як ми пам’ятаємо, бізнесу у Рустама Чолоєвича немає і ніколи не було. Підприємницькою діяльністю займається дружина прокурора – Ковалевська Наталя Володимирівна. Точніше, займалася.

У декларації Рустам Сутко зазначає, що вона є серед числа власників трьох підприємств: ТОВ “СВ-Вектор”, ТОВ “Даріо Срна” та ТОВ “Волна-інвест”.  Наприклад, “СВ-Вектор”, яка займалася будівництвом. Згідно з даними Youcontrol останню і єдину фінансову активність компанія демонструвала ще у 2007 році.

У іншого підприємства, ймовірно, названого на честь колишнього гравця донецького “Шахтаря” та італійського “Кальярі” – Даріо Срни показники трохи краще, але теж не ведеться вже дуже довго.

Нескладно здогадатися, що і у останньої компанії “СВ-Вектор” справи не краще.

Проте, як повідомляли наші колеги, окрім бізнесу пані Наталя  працювала в компаніях ТОВ «Стадіон «Шахтер» та ТОВ «Донбас Арена». Ймовірно, саме у структурах Ріната Ахметова вона і заробила кошти на дорогу нерухомість у Києві та передмісті.

Так, у 2013 році, після переїзду з тимчасово окупованого Донецька до Києва, Наталя Володимирівна придбала у одному з найдорожчих житлових комплексів столиці “Новопечерські липки” 4-кімнатну квартиру. А роком пізніше два паркомісця поряд.

На сьогодні вартість квартири з приблизно такою ж квадратурою складає більше 1 млн $.  А два паркомісця, ймовірно, для автомобілів, які належать Наталії Володимирівній.

Та і на цьому Наталія Володимирівна не зупинилася. І ось у 2020 році вона стала щасливою власницею садового будиночка, неподалік із заповідною зоною урочища “Гощів”,  за інформацією Meget, за квадратний метр тут коштує від 88 тисяч гривень.

Що теж відображено у декларації Рустама Сутка.

Можливо, недарма пані Наталя працювала у пов’язаних із футболом компаніях? Адже її батько – тесть Рустама Чолоєвича, теж непростий чоловік. Володимир Георгійович Ковалевський. Він був керівником Нацагентства з підготовки до Євро-2012. Саме те, яке неодноразово звинувачували у корупції. Окрім того, Володимир Георгійович був  і керівником ТОВ “Стадіон “Шахтер”, де і працювала свого часу його донька.

А також втілив у життя водяний бізнес-проєкт. Справа у тому, що тесть прокурора є серед числа засновників такого підприємства як П.П. “Р.В.Ц”, яке займається виробництвом мінеральних вод та безалкогольних напоїв і знаходиться воно у Києві. Разом із Володимиром Георгійовичем підприємством володіє Доноха Аліна Валеріївна. Фірма і справді веде досить активну фінансову діяльність.

І вело її ще задовго до знайомтсва сім’ї Ковалевських із сім’єю Мамоян. Ось, наприклад, уривок зі статті “Української правди” 2013 року.

Микола Доноха – колишній депутат Донецької обласної ради, член “Партії регіонів”. Аліна Доноха, одна із засновниць приватного підприємства, ймовірно, його близька родичка.

Так ось, у 2013 році компанія ПП “Р.В.Ц.” виступала головним натхненником створення проєкту “Чиста вода” з продажу населенню фільтрованої питної води. І вже, навіть, почало її реалізовувати під торговою маркою “Ключ здоровья”. Швидше за все, Доноха та Ковалевський викупили франшизу російської торговельної марки “Ключ здоровья” і продавали воду під цим брендом до початку війни в Україні.

А, можливо, і досі реалізують її на непідконтрольних територіях? Так як у 2018 році діяла акція небувалої щедрості. Сайт “Ключ здоровья” і досі працює, де зазначено, що з 18 липня до грудня 2018 ціна за літр води складатиме аж один російський рубль.

Також там чорним по білому написано, що усі права і досі належать компанії “Р.В.Ц.”

Тож, можливо, відповідним органам варто поцікавитися у київському офісі ПП “Р.В.Ц”., чи тече водичка на тимчасово непідконтрольних територіях і куди йдуть від того гроші?

І якщо ви раптом подумали, що на цьому історія “прокуратури” і родини Мамоян закінчилася, то ні. З 2015 році у Київській міській прокуратурі працювала дружина дядька (Мамоян Міша Ашоєвич) народного депутата Суто Мамояна – Лілія Петрівна Бездітна (прізвище зазначено в щорічній декларації за 2015 рік).  У 2020 сталася із нею дуже неприємна історія. На пішохідному переході у Борисполі вона скоїла наїзд на 11-річну дівчинку, яка потрапила до лікарні.

За злою іронією, Лілія Петрівна, у Прокуратурі міста Києва була начальницею управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту.

Та все закінчилося мирно. Ось уривок із ухвали судового рішення по цій справі, де ОСОБА_1, ймовірно, Лілія Петрівна Мамоян.

Проте, згідно з інформацією з сайту НАЗК, Лілія Мамоян більше не працює у Прокуратурі міста Києва, принаймні, про це свідчить її декларація, подана після звільнення.

Не можемо залишити без уваги і молодшого з братів Сергія Чолоєвича Мамояна.

В минулому він був депутатом Полтавської обласної ради від “Соціал-демократичної партії” Сергія Капліна.  До депутатства Сергій Чолоєвич очолював ТОВ “Малдс груп”. Принаймні так зазначають на сайті присвяченому колишньому  депутату Полтавщини.

Компанія, як і багато інших з орбіти родини Мамоян, займалася і займається донині виробництвом м’яса. Проте, були часи, коли працівники фірми трохи змінили спеціалізацію. Зокрема, у 2014 році ця компанія була фігурантом кримінальної справи № 757/27039/14-к. І ось чого вона стосувалася.

Але суддя вирішив відмовити в задоволенні клопотання слідчого щодо проникнення до володіння особи для проведення обшуку. І в результаті зі справи взагалі зникла згадка про контрафактний алкоголь.

Проте, ця справа не мала жодного логічного закінчення. Ймовірно,через те, що розглядалася у Києві, “найкращим у світі” Печерським районним судом. І ніхто, скажімо, зі столичною прокуратури не зміг допомогти її зам’яти.

Як би не було, Сергій Чолоєвич вирішив брати нові висоти. І у 2019 став депутатом КМДА від “ОПЗЖ”. І таки став. Щоправда, у свою канденцію запам’ятався одним досить цікавим випадком, коли “проштовхнув” для знайомої фірми 35 мільйонів на боротьбу з амброзією.

Про що ми також вже писали: Полтавська фірма продає Києву бішофіт проти амброзії майже у 10 разів дорожче, ніж Полтаві

Та й в цілому, якщо зазирнути у декларацію Сергія Мамояна можна зрозуміти, що його батько Чоло Ашоєвич дуже любить свого молодшого сина. Адже подарунків йому не шкодує. За 2018 рік двічі подарунки по 500 тисяч гривень у негрошовій формі, а також пара у грошовій. 900 тисяч і, відповідно, 2 млн 800 тисяч гривень.

Тож із таким спонсорством можна і про наступну каденцію задуматися. Можливо, навіть, поряд із братом, під куполом ВР.

Як бачимо, розповісти про велику родину Суто Мамояна є що. Але і залишається багато запитань, на які, рано чи пізно ми отримаємо відповіді.