Микита Петраков та інші одеськи жуліки

Одеса завжди славилася шахраями та аферистами. Які тільки схеми обману не використовувалися – деякі з них витончені та нетривіальні. Інші — грубі та прямолінійні. У будь-якому випадку всі вони спрямовані на крадіжку.

Останні місяці Одесу лихоманить від обшуків та скандалів. Звучать гучні прізвища, проте часто за схемами стоять люди не публічні. Про одного з таких людей сьогодні йтиметься. Знайомтеся, Микита Петраков.

Історія успіху

Шлях Микити Петракова розпочався з посади помічника народного депутата колишнього регіонала та організатора Бессарабської народної республіки Віталія Барвіненка, близького друга одеського міського голови Геннадія Труханова. Нагадаємо, сьогодні Барвіненко є головою Одеського району. Саме посада колишнього роботодавця та дружба з мером міста допомагають закривати частину питань Петракова.

Але Микита хлопець талановитий, тому на початку 2012 року він знайомиться з відомою у вузьких колах адвокатом/»вирішальною» Камілою Демінською. Демінська допомагає Петракову відкривати потрібні справи та «тиснути на бізнес» через прокуратуру. Адже близьким другом Демінської є заступник Генерального прокурора України Дмитро Вербицький. Звичайно, цю посаду він отримав нещодавно. До цього він був заступником обласного прокурора Одеської області, який займається діяльністю правоохоронних органів. Надійні друзі стали «покривати» Петракова. І почалися справи.

Крадені гектари ВСА

У кожному місті є стоянки та гаражні кооперативи. Частина належить Всеукраїнському союзу автомобілістів (ВСА).

Це десятки гектарів землі в Одесі та області, які Петраков просто вкрав.

Схема, яку довгі роки провертає Петраков – не нова. У нульові її ж у Києві використав виходець із суворих 90-х Андрій Півдня на прізвисько «Довгий». Тоді бандитський авторитет захопив «Київську міську спілку автомобілістів». «Довгий» переоформив на свої фірми понад 40 га київської землі з парковками, стоянками та СТО та автодромом.

В Одесі та сама історія. До статуту Одеської організації спілки автомобілістів внесли зміни, усунувши при цьому всеукраїнську спілку автомобілістів від розпорядження нерухомістю та зробивши одеську організацію єдиним розпорядником стоянок. Ну а далі справа техніки — одеська організація спілки під керівництвом ще одного учасника схеми, Дмитра Каневського почала за допомогою місцевих рад та держреєстраторів оформляти на себе стоянки (переважно в Одесі, але й області теж). Для цього задіяли своїх реєстраторів, особливо відзначилася Юлія Лангольф, яка переоформляла організацію Канівської стоянки в Одесі.

Для розуміючи йдеться не лише про землю. У власності Одеської ВСА знаходиться величезна кількість стоянок та парковок, а також гаражні товариства та кооперативи від яких Петраков та Каневський стабільно отримують дохід. Парковки на вулицях Інглезі, «Вимпелі», Радісній тощо. Загалом – 11 стоянок та 17 тисяч (!) машиномісць. Щомісячний платіж за машиномісце 800 гривень. Отримуємо дохід у 13 млн 600 тисяч гривень. З них, 600 тисяч йде, як оплата міськраді — у сухому залишку виходить приблизно 300 тисяч доларів щомісячного прибутку на місяць, залишається підприємливому ділку.

«Н.А.Ш.Н.А.П»

З 2015 року стоянки почали переоформлювати на якесь ПП «Н.А.Ш.Н.А.П». Зазначимо, і зараз засновником у документах підприємства значиться дружина Петракова – Євгенія та син голови Одеського обласного ВСА Канівського – Михайло. На фірму вже переоформили стоянки на вулицях Гастелло, Генерала Швигіна та Небесної Сотні.

Але навіть тут Петраков кинув партнера. Так, заповзятливий Остап Бендер кинув на 1,5 млн доларів колишню одеську чиновницю, яка обіймала раніше посаду екс-начальника управління охорони об’єктів культурної спадщини ОДА, Наталю Штербуль.

Була в неї неофіційна частка у ПП «Н.А.Ш.Н.А.П». Цікаво, що сама назва фірми розшифровується, як Наталія Анатоліївна Штербуль та Микита Олександрович Петраков.

Петраков взяв у Наталії Анатоліївни 1500000 у.о. на відчуження та оформлення земель ВСА.

Пізніше Петраков знайшов собі нового покровителя від імені Сергія Кушніра. Водночас, Штербуль попросила переписати на неї частку у компанії, проте в цьому їй було відмовлено.

КРОКУС

Все почалося з ПРАТ «ОЗОМ», де основною дійовою особою був Косюга Петро, до нього і втерся в довіру Петраков.

У подальшому Косюга Петро і Кучерявенко Софія створили інше підприємство ТОВ «Крокус», основний вид діяльності — виготовлення шпалер.

У червні 2016 року Косюга, ведений Петраковим, приймає рішення про вихід зі складу засновників ТОВ «Крокус», а через тиждень ТОВ «Крокус» купує машину за 17 млн грн., на той момент це близько 1 млн дол. Косюга та Петраков починають створювати проблеми, що залишився засновнику Кучерявенка, оскільки вирішили, що Косюзі має належати частка і від цієї машини, зокрема.

У рамках бажання збагатитися за чужий рахунок з’являється ЄРДР, який організовують Каміла Демінська, Петраков та їхній впливовий друг Вербицький. Цей ЄРДР використовують для здійснення незаконного тиску на Кучерявенка, чудово знаючи, що Кучерявенко не чинила жодного злочину. Однак Петраков відчуваючи запах грошей забуває про все, а його друзі Демінська та Вербицький, йому допомагають чинити тиск на невинну людину.

Надалі вони відключають ТОВ «Крокус» від комунікацій: світла та води, оскільки вони поставлялися саме через «акціонерку». Цими та іншими засобами вони намагалися чинити тиск на ТОВ «Крокус».

Згодом з’являється рішення Господарського суду, відповідно до якого Косюзі заборгували понад 9 млн грн., як компенсацію за його частку в ТОВ «Крокус».

ТОВ «Крокус» частинами виплачує Косюзі ці гроші, не одномоментно, проте замість того, щоб діяти через виконавчу службу, Петраков та Косюга, намагаються тиснути через ЄРДР. Це з урахуванням дружніх стосунків із заступником Генерального прокурора, Вербицьким.

Отже, Микита Петраков, якого в Одесі знають також, як колишнього заступника скандальної екс-начальниці одеського управління земельних ресурсів Одеської міської ради Олени Тютюнник, за підтримки впливового друга Вербицького, який допомагає закривати Петракову різні ЄРДР, вирішує свої справи та збільшує свій прибуток. незаконну діяльність.

У травні 2011 року скандальний чиновник Петраков отримує від Одеської облради посаду керівника новоствореного КП «Фортеця». Цю новину багато хто сприйняв із невдоволенням, згадавши про те, як Петраков допомагав Тютюник деребанити одеську землю. Проте за одеського афериста вже доручилася його діловий партнер одеська чиновник Наталія Штербуль.

На даний момент Петраков є засновником і засновником шести фірм, одна з яких зареєстрована в Києві (торгівля будматеріалами), ще одна в Кілії (оренда рибальських будиночків), і чотири в Одесі (будфірми та оренда будівельного обладнання). Ще два підприємства, які були відкриті раніше, під його керівництвом вже припинили свою діяльність.

Замість підсумків

Як писалося раніше, Одесу та область стрясає від гучних обшуків та затримань. Усе це незмінно веде до зміни керівництва у правоохоронних органах, а й у області. І тут починається найцікавіше. Адже вся ця історія про Одеського афериста Петракова пов’язана саме з кадровими ротаціями на Одещині. Адже саме це «диво бізнесмена» Петракова, заступник Генпрокурора України Дмитро Вербицький рушить на посаду замість Марченка. Робить це Вербицький дуже правильно через Генерального прокурора Андрія Костіна. Адже Костін має прямий «доступ до тіла» Президента і поки не заплямував себе в гучних скандалах.