Бліц-криг з «Нафтогазом»: Як Коболєва поміняли на Вітренка і чим все закінчиться

Звільнення Андрія Коболєва з «Нафтогазу» стало сюрпризом і для нього, і для всіх. Меншим сюрпризом є заміна звільненого Коболєва на Юрія Вітренка. Та найцікавіше ще попереду

В офіційному повідомлення на сайті уряду сказано наступне:

Розглянуто звіт про діяльність  державної компанії НАК «Нафтогаз України» у 2020 році. Чистий консолідований збиток групи компаній «Нафтогаз» становив 19 млрд грн. При цьому у затвердженому Кабінетом Міністрів фінансовому плані компанії передбачалося отримання 11,5 млрд грн прибутку. Відповідний фінансовий план був запропонований самим керівництвом НАК «Нафтогаз України» у грудні 2020 року.

За результатами засідання загальних зборів акціонерів роботу Наглядової ради та правління НАК «Нафтогаз України» у 2020 році визнано незадовільною.

З 28 квітня 2021 року припиняються повноваження незалежних членів Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», представників держави у наглядовій раді НАК «Нафтогаз України», а також голови правління Коболєва Андрія Володимировича.

За результатами засідання загальних зборів акціонерів НАК «Нафтогаз України» нинішніх незалежних членів Наглядової ради НАК та представників держави у Наглядовій раді переобрано в такому самому складі. Водночас, оголошено конкурсний відбір кандидатів на зайняття посад чотирьох незалежних членів Наглядової ради акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Відповідно, незалежні члени та представники держави у Наглядовій раді компанії продовжать здійснювати свої повноваження до обрання та визначення нових представників.

Також прийнято рішення про обрання та призначення з 29 квітня 2021 року Вітренка Юрія Юрійовича головою правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія Нафтогаз України».

Тобто, йдеться не лише про звільнення Андрія Коболєва, але й про чистки членів Наглядової ради. Також дуже ймовірним виглядає повний аудит НАКу за останній період, який може завершитися антикорупційними розслідуваннями. Або їх імітацією.

Чому звільнили Коболєва

Ще 16 лютого тимчасово виконуючий обов’язки міністра енергетики України Юрій Вітренко запропонував прем’єр-міністру Денису Шмигалю невідкладно розглянути питання про звільнення голови правління НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва та розірвати контракт з усіма членами Наглядової ради компанії. Як відомо, у Вітренка конфлікт з Коболєвим — ще з часів, коли обидва працювали в «Нафтогазі».

Читайте також: Суперник Коболєва: Чому Юрія Вітренка звільняють з «Нафтогазу»

19 квітня, «Нафтогаз України» подав позов проти Кабінету міністрів і Держказначейства з метою відсудити 4,491 млрд грн як «відшкодування завданої шкоди». 26 квітня «Нафтогаз» оприлюднив свій річний тариф на газ для споживачів, який почне діяти з травня 2021 року. Згідно з цим тарифом ціна на газ для населення знову зросте. А 27 квітня НАК опублікував звіт за 2020 рік, згідно з яким чистий збиток компанії склав 19 млрд грн.

Отже, для пересічних громадян підстави для звільнення Коболєва очевидні: збитки компанії та ще й підвищення цін на комунальні послуги. Також у пам’яті українців ще живі спогади про астрономічні премії керівництва «Нафтогазу», які свого часу дуже обурили суспільство. Тож навряд чи знайдеться багато тих, хто не підтримає сьогоднішнє рішення Кабміну.

Та окрім видимих причин звільнення Коболєва є й інші. Сам екс-голова правління НАКу наголосив: про рішення уряду дізнався з новин, жодних заяв не писав. При цьому у «Нафтогазі» спосіб, у який Кабмін ухвалив рішення, назвали юридичною маніпуляцією.

Схоже, у Коболєва та самих членів Наглядради з’являється нагода позиватися до суду. Інша справа, чи робитимуть вони це і як довго суд розглядатиме такий позов. У нас вже є прецедент зі звільненням президентом голови Конституційного суду Олександра Тупицького, зараз буде ще один. Тільки цього разу у виконанні Кабміну.

Але не тільки бажання прибрати Коболєва з «Нафтогазу» могло стати мотивом сьогоднішнього бліц-кригу уряду. Юрій Вітренко, призначений Кабміном в.о. міністра енергетики, але так і не підтриманий парламентом як повноцінний міністр, йде з Міненерго. Йому вже знайшли заміну – енергетичний комітет ВР погодив кандидатуру Германа Галущенка на посаду міністра енергетики. Тобто, збіглося кілька факторів: звіт «Нафтогазу» про борги (він легітимізує кадрове рішення уряду в очах громадськості), поява узгодженого кандидата на посаду очільника Міненерго та саме той момент, коли можна поставити на чолі НАКу людину, лояльну до «зеленої» влади.

Читайте також: Закон про олігархів в дії: Кому з «ляльководів» дістанеться крісло міністра енергетики

Що буде після призначення Вітренка

Про варіант із судовим позовом йшлося вище. Однак сподіватися на суд – справа марна. Чого не скажеш про думку наших західних партнерів, небайдужих до діяльності головної державної нафтогазової компанії. Нагадаємо: членами Наглядової ради НАКу є британка Клер Споттісвуд (вона головує), француз Бруно Лескуа, бельгієць Людо Ван дер Хейден, американець Роберт Бенш (він обраний до Наглядової ради, але до виконання обов’язків не приступив), а також українки Юлія Ковалів та Наталія Бойко. Навряд чи Кабмін і Банкова узгоджували сьогоднішнє рішення уряду із західними партнерами. Інакше б обмежилися звільненням Коболєва, а Наглядову раду не чіпали. Або ж рішення узгоджене частково, в обмін на щось. Чи на когось.

Можна припустити два варіанти розвитку подій. Перший: завтра, коли Вітренко приступить до виконання обов’язків, Наглядова рада висловить йому недовіру і винесе це питання на загальні збори. Таким чином партнери продемонструють своє негативне ставлення до рішення уряду. Вітренко для Заходу – зрозумілий, але в даному випадку йдеться не так про нього, як про намір змінити склад Наглядової ради.

Другий варіант: різких рухів не буде. Це стане сигналом, що можуть існувати домовленості з іноземними партнерами по інших напрямках. Нагадаємо, що триває конкурс на посаду очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури — САП. Антикорупціонери – громадські активісти критикують цей конкурс. З огляду на неочікуваний кадровий бліц-криг у «Нафтогазі», може так статися, що відплатою за це буде більша чутливість конкурсної комісії до побажань послів G7. Які заявляли про необхідність прозорого конкурсного відбору керівника САП. Утім, цілком ймовірно, цим питанням тепер все не обмежиться.